Закон України Про платіжні послуги вносить суттєві зміни в роботу платіжних установ. Які саме?
Новий закон дозволить зробити безготівкові розрахунки більш регульованими і прозорими. Ринок платіжних послуг в Україні активно розвивається, навіть попри повномасштабне вторгнення. Тож поява чітких правил та суворих вимог є досить логічною.
На ринку лишилися найкращі
Останні 10 років український ринок дуже активно розвивався, але при цьому далеко не всі фінансові установи працювали сумлінно. А чимало аспектів надання платіжних послуг не мали чіткого врегулювання законодавчо. Тепер, згідно з новим законом, Національний банк України висуває досить високі вимоги. Вони першочергово пов’язані з військовим станом в Україні та бажанням влади гарантувати всім користувачам безпечні платіжні послуги. Приміром, перш ніж надати небанківській фінустанові ліцензію, НБУ ретельно перевіряє:
- Фінансову звітність установи, відповідно до міжнародних стандартів;
- Інформацію про джерела формування прибутку установи;
- Документи для ідентифікації учасників та всіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють істотною участю.
Мета нового закону — упорядкувати діяльність платіжних установ та надати більше можливостей небанківським фінансовим компаніям. Адже з травня цього року вони також можуть відкривати рахунки під перекази та випускати платіжні картки. При цьому НБУ встановив вищі стандарти, які частина небанківських гравців ринку просто не в змозі виконувати. Як результат, акредитацію від Національного банку України, яка за новим законом є обов’язковою, станом на 12 травня отримали лише 22 компанії із 54, що мали її з 2013 року. Об’єктивно, потреби в такій кількості фінансових установ на ринку немає. Тому, на мою думку, в найближчі місяці ще кілька установ отримують ліцензію. Але надалі їх будуть видавати в невеликій кількості та виважено.
Вища якість та переваги від конкуренції
На ринок ці зміни матимуть позитивний вплив. Адже гравці, які отримали ліцензію, будуть змушені відповідати новим стандартам. Відповідно, якість їхніх послуг покращиться. До того ж, згідно з новим законом, небанківські фінустанови отримують більше інструментів для роботи. Через це між гравцями ринку, особливо між «фінтехами» (в більшості це небанківські фінансові установи) та банками (ті, хто займаються класичним банкінгом), нарешті можливе справжнє змагання. А це скоріше за все призведе до появи інноваційних продуктів. Тож я очікую, що в найближчі 2 роки доля карток емітованих саме небанківськими фінансовими установами в Україні сягне 10% від загальної кількості емітованих карток в Україні. Також конкуренція між «фінтехами» та банками пришвидшить перехід України до відкритого банкінгу.
Що дасть українцям відкритий банкінг? Можливість доступу через один застосунок/кабінет до всіх своїх рахунків, відкритих у різних фінансових установах. Це досить зручно. Крім того, у країнах Європи відкритий банкінг вже працює, тому для України — це ще один крок до європейських стандартів.
Виграє як бізнес, так і користувачі
На мою думку, завдяки Закону України «Про платіжні послуги», і бізнес, і користувачі матимуть переваги. Бізнес отримає регульований і безпечний ринок платіжних послуг і рівні правила гри для всіх учасників. А користувачі — впевненість у надавачах послуг й кращі продукти. Зокрема, це може бути дешевший інтернет-еквайринг (еквайринг — можливість для підприємства приймати безготівкову оплату). На сьогодні він становить в середньому 1,5%-2,5%, але може бути 0,8%-1,2%. Знижений тариф — стимул для малих підприємців, які зараз не готові платити комісію, почати використовувати безготівкові розрахунки та, що важливо, робити це прозоро. А це означає, що економіка країни отримуватиме нові надходження.
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Доля оплат в онлайні, тобто з використанням звичайних рахунків та платіжними картками, щороку зростає на 20−30%. Закон України «Про платіжні послуги» завдяки впровадженню «фінтехами» своїх платіжних рішень може збільшити це зростання до 30−40% рік до року. Крім того, небанківські фінансові установи спроможні додатково спростити процес оплати замовлень, а це за правильної регуляції та поширеності їхніх продуктів сприятиме розвитку ринку електронної комерції в країні.