Shutterstock Наближається друга річниця відкриття ринку землі. Земельна реформи одна з найважливіших і найбільш очікуваних реформ в країні. Після 30-річного мораторію ми нарешті долучилися до країн цивілізованого світу з відкритим ринком землі і повноцінним інститутом приватної власності. Попри нарікання, політичний популізм, який розганяли десятиліттями, зради не відбулося: землю не скупили іноземці, а селяни не побігли масово розпродавати свої угіддя. Навпаки, ринок рухається дуже обережно, поступово набираючи обертів. І вже незабаром стартує другий етап земельної реформи, коли купувати землю зможуть не лише фізичні, а і юридичні особи. З якими результатами ми підходимо до цієї знакової події і чого чекати далі — поділюся своїми спостереженнями і очікуваннями. Чим запам’яталися перші два роки для українського ринку землі?
Його запуск точно був не з легких. На момент відкриття ринку потенційно доступними до вільного продажу стали 28 млн сільгоспземель, які зосереджені у руках приблизно 7 млн власників. За прогнозами аналітиків на старті реформи очікувалось що кількість щорічних продажів становитиме від 3 до 10%. І до початку повномасштабного вторгнення ми мали всі шанси вийти на такий рівень, адже лише на старті ринку було укладено 102 тис. угод, на загальну площу 245 тис. га с/г земель.
Але напад федерації призвів до повної 4-місячної зупинки ринку, закриття реєстрів і можливості укладати будь-які правочини. І лише на початку червня 2022 року нотаріусам відновили доступ до системи ДЗК і ринок землі потроху почав оживати. За останньою статистикою Мінагро, станом на 31 березня поточного року зафіксовано 163 454 угоди на загальну площу 363,5 тис. Га.