Геоїдна низина Індійського океану (IOGL) — це западина площею 3 мільйони квадратних кілометрів (Фото:Jeremy Ducray/Unsplash) Вчені визначили походження загадкової «гравітаційної діри» в Індійському океані — вона характерна тим, що там гравітація набагато слабша, ніж Землі. Геоїдна низина Індійського океану (IOGL) — це западина площею 3 мільйони квадратних кілометрів, розташована в 1200 кілометрів на південний захід від Індії. Її відкрили в 1948 році походження цієї безодні Індійського океану спантеличило вчених. 
Гравітація в цій місцевості настільки слабка, що шар її води був вирваний, це зробило рівень моря над дірою на 106 метрів нижчим середньосвітового.
З моменту відкриття в 1948 році походження цієї безодні Індійського океану спантеличило вчених.
В дослідженні, опубліковане в Geophysical Research Letters, вчені припускають, що якості IOGL пов’язані з магмою низької щільності, яка була виштовхнута в Індійський океан плитами стародавнього океану.
«Походження цього падіння геоїда було загадковим. Були висунуті різні теорії, щоб пояснити цю негативну аномалію геоїда», — пишуть дослідники.
Було використано 19 комп’ютерних моделей, щоб спрогнозувати рухи мантії та тектонічних плит у регіоні протягом 140 мільйонів років.
Шість моделей, які найкраще імітували реальний низ геоїда, мали одну спільну рису: шлейфи гарячої магми низької щільності, які піднімалися вгору, витісняли матеріал вищої щільності, зменшуючи масу регіону та послаблюючи його гравітацію.
Ці шлейфи являють собою хвилі мантійних порід, що простягаються на захід під Африкою, відомі як «африканська крапля», щільний міхур із кристалізованого матеріалу в мантії Африки має розміри з континент і в 100 разів вищий за гору Еверест.
Останніми частинами тектонічної головоломки є «тетіанські плити», або залишки морського дна стародавнього океану Тетіс, який існував між суперконтинентами Лавразія та Гондвана понад 200 мільйонів років тому.
Дослідники припускають, що після того, як Індійська плита відкололася від Гондвани, щоб зіткнутися з Євразійською плитою, вона пройшла над плитою Тетіс, штовхнувши її під Індійську плиту. Коли його заштовхнули в мантію поблизу сучасної Східної Африки, осколки стародавнього океану Тетіс почали повільно занурюватися глибше в нижню мантію. Зрештою, приблизно 20 мільйонів років тому, занурені Тетіанські плити витіснили частину магми, захопленої африканською краплею, утворивши шлейфи.
Ці шлейфи разом зі структурою мантії в околицях нижнього рівня геоїда відповідають за формування цієї негативної аномалії геоїда.
Щоб підтвердити прогнози дослідників, вченим тепер потрібно буде виявити існування шлейфів, використовуючи дані про землетруси, зібрані в районі низу геоїда. Чи є шлейфи справжньою відповіддю, чи діють ще глибші сили, ще належить з’ясувати.