Партнерський проєкт: Виклики та можливості для українського ІТ-сектору на шляху до ЄС

freepik

23 червня 2022 року Україна отримала статус країни-кандидата на членство в ЄС та розпочала переговорний процес щодо вступу до ЄС. Цей процес передбачає підготовку країни-кандидата до впровадження законів і стандартів ЄС. Переговорний процес охоплює 32 розділи, згруповані у шість кластерів, і ІТ відіграють вирішальну роль майже в усіх зазначених розділах (див. додаткову інформацію в інфографіці).

Інфографіка: European Union, 2022

ІТ-інструменти широко використовуються в усіх комунікаціях ЄС спільноти, а низка правил, що ґрунтуються на засадах функціональної сумісності, сприяє безпечному обміну інформацією між установами. Саме тому важливо гармонізувати українське законодавство із законодавчою базою ЄС, одночасно підтримуючи впровадження ІТ-інструментів, які можуть використовуватися у моделях даних і бізнес-процесах ЄС. Оскільки розробка складних ІТ-інструментів може займати багато часу, процес підготовки слід починати завчасно. Очікуваний значний попит на розробку ІТ-інструментів у різних державних сферах є гарною можливістю для українських ІТ-компаній. Ці компанії можуть надавати послуги, необхідні в контексті вступу до ЄС, незалежно від того, чи йдеться про модернізацію існуючих ІТ-інструментів або створення нових.

ІТ-системи та комунікація з ЄС

Переговори про приєднання офіційно починаються, коли держави-члени погоджують переговорні рамки із країною-кандидатом. У процесі скринінгу проводиться оцінювання існуючих ІТ-систем, і на основі результатів надаються рекомендації національним органам. Як правило, спектр нових ІТ-систем, які необхідно розробити, є широким, і деякі з них мають почати працювати ще до приєднання до ЄС. Наприклад, певні системи необхідні для управління міжнародною торгівлею та реалізації фіскальної політики, водночас вже існуючі або нові реєстри також повинні відповідати вимогам ЄС.

Фото: Драган Єремич, міжнародний ключовий експерт з ІТ, Програма ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)

У вересні 2022 року Україна підписала дві угоди з ЄС, які дають змогу брати участь у програмах співробітництва з ЄС у митній сфері «Customs» та у сфері оподаткування «Fiscalis». Ці програми покликані поглибити співпрацю між ЄС та Україною в митних і податкових питаннях, включаючи боротьбу з податковим шахрайством, ухиленням від сплати податків та агресивним податковим плануванням. Вони також сприяють обміну інформацією, адміністративній співпраці та забезпечують підтримку розвитку та експлуатації центральних ІТ-систем ЄС.

ІТ-системи для зв’язку з ЄС можна класифікувати за управлінським рівнем наступним чином:

• Системи централізованого управління: Розробку та управління цими системами здійснює ЄС.
• Національні системи: Розробку та управління цими системами здійснюють держави-члени. ЄС надає специфікації для цих програм, і кожна держава-член розробляє їх індивідуально. Крім того, ці програми повинні пройти тестування відповідно до спеціальних вимог ЄС. ЄС також визначає графіки тестування та остаточного підключення.
• Гібридні системи: Управління в цих системах здійснюється ЄС та державами-членами.

Необхідно розвивати національні ІТ-системи України з метою посилення інституційної спроможності, покращення якості для громадян та економіки, а також встановлення зв’язків з ІТ-системами ЄС. Ці системи ЄС сприяють обміну інформацією та адміністративній співпраці у сфері митниці та оподаткування. Деякі приклади таких систем включають нову комп’ютеризовану систему транзиту (NCTS), митну систему управління ризиками (CRMS2), інформаційну систему Fiscalis (FIS) і систему обміну інформацією про ПДВ (VIES).

Ініціативи цифрової трансформації EU4PFM

Програма підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) покликана допомогти українським установам-партнерам у їхніх зусиллях із цифровізації та підготовки до членства в ЄС. Оскільки майже половина бюджету проєкту виділена на цифровізацію, його метою є ефективне впровадження сучасних ІТ-рішень.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Однією з ключових ініціатив EU4PFM є підтримка Державної митної служби у розробці Нової комп’ютеризованої системи транзиту (NCTS). Забезпечуючи дотримання зобов’язань України як сторони Конвенції про процедуру спільного транзиту, EU4PFM допомагає Україні перейти від поточної фази 4 NCTS до нової фази 5 NCTS до кінця 2023 року. Ця нова версія буде узгоджена з розширеними моделями даних і функціями. Загалом це пришвидшить автоматизовану обробку інформації про товари, що переміщуються через митну територію України. Перевагу від цих ІТ-інструментів отримують не лише національні органи та сусідні країни, але й суб’єкти господарювання та експортери.

Що стосується фіскальної сфери, EU4PFM також брав активну участь у розробці ІТ-системи для автоматичного обміну інформацією відповідно до Загального стандарту звітності (CRS) і Багатосторонньої угоди (CbC). Цей ІТ-інструмент, адаптований до вимог до України щодо вступу до ЄС, полегшить адміністрування процесу обміну податковою інформацією для Державної податкової служби. Проєкт, започаткований у липні 2022 року, був успішно впроваджений та днями буде завершено.

Крім того, цього року програма EU4PFM досягла інших помітних результатів у податковій сфері. Завдяки ефективній співпраці з Державною податковою службою розпочав роботу оновлений Контакт-центр ДПС. Для центру було закуплено нове обладнання та програмне забезпечення з метою модернізації моделі обслуговування та впровадження клієнтоорієнтованого підходу. Ці вдосконалення в поєднанні зі спрощеним робочим процесом дозволяють платникам податків легко та зручно зв’язуватися з податковими експертами.

Крім того, розроблено нову ІТ-систему для розгляду податкових спорів, яка автоматизує процес розгляду скарг платників податків та забезпечує супровід справ за участю Державної податкової служби у судах. Ця система значно скоротить час на розгляд скарг та полегшить документообіг, що призведе до зменшення бюджетних витрат.

Також нещодавно було підписано контракт на розробку ІТ-системи для обробки великих даних та аналізу ризиків трансфертного ціноутворення. Ця система дозволить автоматизувати процедури податкового контролю та забезпечити дотримання правил трансфертного ціноутворення. EU4PFM відіграв вирішальну роль, надаючи фінансову підтримку та експертну допомогу у формуванні методології та технічних вимог для розробки та впровадження цієї ІТ-системи.

EU4PFM також надає підтримку Міністерству фінансів, де зараз працюють над розробкою інноваційної ІТ-системи для планування та моніторингу виконання державного бюджету. Ця система оптимізує обмін даними між усіма зацікавленими сторонами, залученими до процесів планування, виконання та моніторингу бюджету. Вона є життєво важливим компонентом комплексної ІТ-екосистеми УДФ, яку EU4PFM активно розбудовує.

Загалом, завдяки своїм різноманітним ініціативам та співпраці, EU4PFM відіграє важливу роль у стимулюванні зусиль щодо цифровізації в Україні, допомагає виконати зобов’язання країни щодо інтеграції в ЄС та надає значну підтримку своїм партнерським органам і зацікавленим сторонам.

Інші ІТ-розробки для громадськості

Фото: Драган Єремич, міжнародний ключовий експерт з ІТ, Програма ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)

Також є інші приклади розвитку на користь громадськості, як-от «Єдиний контактний пункт» (єдине вікно відповідно до Директиви ЄС про послуги) — система обміну даними та бази даних у ЄС, які полегшують пересування громадян або компанії в ЄС, надаючи чітку інформацію про процедури та надаючи можливість підтвердження та сертифікації дипломів та інших документів.

Як зазначалося раніше, ІТ-інструменти можуть бути запроваджені для модернізації управління боргами, боротьби з відмиванням грошей, боротьби з корупцією, покращення бюджетного планування та моніторингу виконання бюджету. Ці сфери діяльності взаємопов’язані і зазвичай здійснюються одночасно. Хоча ці системи будуть впроваджені на місцях, важливо спланувати безпечний обмін даними з іншими країнами ЄС або такими органами, як GRECO (Група держав проти корупції) https://www.coe.int/en/web/greco або MONEYVAL (Комітет експертів з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму) https://www.coe.int/en/web/moneyval.

Співпраця у сфері кібербезпеки

Крім того, існують проблеми, пов’язані з ІТ, які держави-члени вирішують спільно. Як ми побачили минулого року, кібератаки стають все більш складними та інтенсивними. Щоб протистояти цим загрозам, експерти з країн, які зазнали атак, співпрацюють, об’єднуючи свої зусилля для формування робочих груп. Вони працюють, щоб разом проаналізувати загрози, визначити їх джерела та вжити відповідних заходів. Завданням Агентства Європейського Союзу з питань мережевої та інформаційної безпеки (ENISA) є досягнення високого загального рівня кібербезпеки в Європі. Більше інформації про ENISA за посиланням: https://www.enisa.europa.eu/. Крім того, ІТ-системи, які будуть підключені до ЄС, повинні відповідати положенням Акту про кібербезпеку, який встановлює рамки сертифікації для забезпечення кібербезпеки продуктів, послуг і процесів ІКТ. Відповідно до Акту про кібербезпеку, ENISA має постійний мандат, додаткові ресурси та нові обов’язки. Ці обов’язки включають створення технічної основи для конкретних схем сертифікації та надання інформації про схеми сертифікації та видані сертифікати.

Виклики впровадження ІТ-проєктів, що фінансуються ЄС

ЄС не лише надає ресурси, але й поради, знання та відповідні приклади. Незважаючи на таку допомогу, країни-кандидати часто стикаються з викликами під час реалізації проєктів, що фінансуються ЄС. Один з таких викликів пояснюється довгими процесами розробки складних ІТ-систем, тривалість яких часто перевищує початкові оцінки. Отже, країни намагаються досягти проєктних цілей або інвестувати кошти, виділені ЄС, у визначений термін. Така ситуація може призвести до відсутності фінансування на майбутні бюджетні періоди, що робить точне планування та виконання проєкту вирішальним для успіху.

Деякі країни використовують кошти ЄС для модернізації існуючих ІТ-рішень без покращення бізнес-процесів чи узгодження національного законодавства, що робить такі зусилля менш ефективними для досягнення бажаних цілей. Ці недоліки стають очевидними під час перевірки. Однією з поширених проблем є небажання змін — людський фактор — коли персонал установ, звиклий до певних бізнес-процесів, може чинити опір змінам, що також негативно впливає на успішність ІТ-проєктів.

Однією з головних вимог до проєктів є їх сталість. Хоча ЄС надає початкові інвестиції, все ж відповідальність за подальше використання та підтримку розроблених ІТ-рішень лежить на країні.

Це можливо за наявності необхідних ресурсів, таких як кошти та навчений персонал. Однак так виходить не завжди, особливо якщо обслуговування сучасного ІТ-рішення видається дороговартісним або країна переживає економічну кризу. Найкращим підходом є залучення місцевих спеціалістів, які мають необхідну кваліфікацію та здатні забезпечити подальшу роботу розроблених інструментів.

Підтримка централізації та консолідації ІТ-ресурсів у сфері управління державними фінансами

Нестача місцевих спеціалістів для підтримки та обслуговування нещодавно розроблених ІТ-інструментів може поставити під загрозу результати інвестицій у державні установи. Вкрай важливо оперативно усунути цю прогалину, створивши пул експертів і налагодивши механізм їх швидкого залучення за потреби. Тут ідеться про централізовану підтримку роботи ІТ-систем, яку рекомендовано впровадити в Україні у сфері управління ІТ-системами для установ, які працюють у сфері управління державними фінансами. Така централізація може підвищити ефективність, покращити якість адміністрування ІТ-системи, полегшити моніторинг і прискорити вирішення проблемних питань. Централізоване управління ІТ також є бажаним для ІТ-систем, якими користуються громадяни по всій країні, що забезпечить постійний рівень і якість обслуговування. Подальша цифровізація адміністративних послуг можлива лише через впровадження нових ІТ-інструментів. Україна досягла значного прогресу в цій сфері, і цей процес має бути продовжений.

Безсумнівно, централізоване управління ІТ є корисним, за кількома винятками. Під час війни з міркувань безпеки небажано зберігати все обладнання, наприклад сервери, в одному місці. Ось чому центри обробки даних повинні розташовуватися в кількох місцях.

Централізація управління ІТ — це комплексний процес, який триває кілька років. Немає єдиного прикладу, який можна було б взяти у якості моделі для України, — кожна країна йде своїм унікальним шляхом. EU4PFM підтримує Міністерство фінансів України в цьому процесі. Така підтримка включає розробку галузевої ІТ-стратегії та плану дій, а також допомогу у створенні галузевого центру обробки даних після аварійного відновлення. Було зроблено перші кроки: створено центр обробки даних після аварійного відновлення для Державної митної служби України, який можна розширити та який має достатньо потужностей для розміщення серверів інших установ, які працюють у сфері управління державними фінансами.

Ми прагнемо надалі підтримувати українські інституції в ці складні часи, і ми цінуємо відданість наших національних партнерів у просуванні реформ. Слава Україні!