НБУ поліпшив макроекономічний прогноз (Фото:Прес-центр НБУ) Національний банк суттєво поліпшив макроекономічний прогноз на 2023 рік — переглянув очікування щодо рівня інфляції та зростання ВВП. Про це йдеться у заяві правління НБУ від 27 липня щодо зниження облікової ставки з 25% до 22%. Інфляція «Ураховуючи сприятливу динаміку першого півріччя, НБУ суттєво поліпшив прогноз інфляції на цей рік — з 14,8% до 10,6%», — сказано у ньому.
НБУ зазначає, що зростання цін сповільнюватиметься за рахунок поступового зниження світової інфляції та все ще доволі жорстких монетарних умов в Україні. Зі свого боку Нацбанк забезпечуватиме стійкість валютного ринку та достатній рівень привабливості гривневих активів, що обмежуватиме ціновий тиск. Також вагоме значення матиме незмінність тарифів на більшість житлово-комунальних послуг.
Водночас, як зазначає НБУ, надалі інфляція знижуватиметься повільніше, ніж у попередні місяці. Це пов’язано з вичерпанням ефекту бази порівняння, поверненням довоєнного рівня оподаткування пального та червневим підвищенням цін на електроенергію для побутових споживачів. Крім того, на цінову динаміку певною мірою вплинуть і російські теракти на півдні України, зокрема підрив Каховської ГЕС.
У наступні роки тенденція до зниження інфляції збережеться.
«Зменшення безпекових ризиків дасть змогу відновити оптимальні логістичні шляхи, розширити виробництво та наростити врожаї. Крім того, це відкриє шлях для відновлення припливу інвестицій в Україну. Сповільненню інфляції сприятиме і подальше зниження світових цін, зокрема на енергоносії. Зазначені чинники переважать проінфляційний вплив пожвавлення внутрішнього попиту, зростання заробітних плат та коригування деяких житлово-комунальних тарифів у післявоєнний період», — прогнозують у Нацбанку.
Тому НБУ очікує, що інфляція у 2024 році знизиться до 8,5%, а в 2025 році − до 6%.
Зростання економіки
НБУ прогнозує зростання внутрішнього попиту в умовах стабільного функціонування енергосистеми та макрофінансової стійкості.
«Зростання економіки обмежували постійні ракетні обстріли, саботаж роботи зернового коридору та нові руйнування інфраструктурних об’єктів. Крім того, негативно впливали на бізнес торговельні обмеження для української агропродукції з боку низки країн ЄС. Ці чинники зумовили скорочення експорту України в II кварталі та стримуватимуть відновлення економіки надалі. Водночас фактичні результати І кварталу виявилися кращими, ніж передбачав попередній макропрогноз. Пожвавлення економіки тривало і в ІІ кварталі як у виробничих секторах, так і в секторі послуг», — повідомили у Нацбанку.
Ураховуючи це, НБУ помірно підвищив прогноз зростання реального ВВП у 2023 році — з 2,0% до 2,9%.
Надалі економічне зростання прискориться, ураховуючи припущення прогнозу НБУ про зниження безпекових ризиків у середині 2024 року.
Експорт відновлюватиметься активніше після налагодження морської логістики та припинення обстрілів інфраструктури. Поступове повернення мігрантів сприятиме пожвавленню споживчого попиту, а інвестиції суттєво зростуть на етапі відбудови країни.
Вагому роль у стимулюванні економіки і надалі відіграватиме м’яка фіскальна політика — дефіцит бюджету залишатиметься значним через потреби в підтримці обороноздатності та економічного відновлення.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
З огляду на це НБУ прогнозує зростання реального ВВП у 2024 році на 3,5%, а у 2025 році — на 6,8%.
Міжнародна допомога
З початку року Україна отримала майже $27 млрд у формі кредитів та грантів від міжнародних партнерів, що значно перевищило продаж валюти НБУ для балансування валютного ринку. Завдяки цьому міжнародні резерви України на кінець червня сягнули історичного рекорду — $39 млрд.
Очікується, що за підсумками 2023 року міжнародна допомога сягне $42 млрд.
«Ці надходження стримають розширення дефіциту поточного рахунку, що цього року становитиме 6,5% ВВП, та забезпечать з надлишком його фінансування», — зазначили у НБУ.
Видатки на оборону для фінансування дефіциту бюджету у 2024 році становитимуть щонайменше $37 млрд.
«Навіть після завершення активних бойових дій високі потреби в зовнішньому фінансуванні зберігатимуться через обмежений експортний потенціал та суттєву потребу в імпорті для повоєнної відбудови країни. Україні необхідно продовжувати успішну співпрацю з МВФ та іншими міжнародними партнерами», — додали у НБУ.
Ризики
Читайте також: Олексій Мельник Нова фаза війни. До чого готуватися Україні на фронті та в тилу
НБУ закладає в новий прогноз припущення щодо суттєвого зниження безпекових ризиків у середині 2024 року. Довша, ніж припускається, тривалість повномасштабної війни загрожуватиме додатковими втратами для економічного зростання, зокрема через суттєвіші руйнування та більшу міграцію. Це також може мати негативні наслідки для цінової динаміки, насамперед через вищий тиск на курсові та інфляційні очікування.
Вагомими також є інші ризики:
— зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги;
— поновлення суттєвого дефіциту електроенергії внаслідок значних руйнувань енергетичної інфраструктури;
— нові масштабні теракти, які обмежуватимуть експортну логістику, а також економічний потенціал країни загалом;
— виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримання обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо) і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
— подальші ускладнення для експорту агропродукції, зокрема за продовження чи розширення торговельних обмежень окремими європейськими країнами.
Новий макропрогноз побудовано на консервативному припущенні щодо відсутності зернового коридору й надалі. Поновлення його функціонування або розширення альтернативних маршрутів сприятиме збільшенню експортних можливостей, а отже, й активнішому економічному відновленню.