Ігри з добірки змогли сподобатися частині користувачів із різних причин (Фото:BioWare) Погані ігри можуть мати армії фанатів, незважаючи на свою якість. У такого феномена індустрії є одразу кілька пояснень, які NV Техно виклав у свіжій добірці. В ігровій індустрії є прошарок проєктів, які вийшли в жахливій якості, але з часом виправилися. Тут можна згадати No Man’s Sky, Sea of Thieves, Final Fantasy XIV та Tom Clancy’s Rainbow Six Siege. Ці невдалі релізи завдяки титанічним зусиллям розробників позбулися технічних проблем, обросли контентом і навіть стали одними з найкращих представників своїх жанрів.
Користувачів, які люблять такі ігри, зрозуміти нескладно, адже тепер це якісні продукти. Але є в індустрії і зворотна, можна навіть сказати сатирична ситуація. Існують відверто невдалі проєкти, які ніхто так і не виправив. І торкатися до них розробники більше не збираються. Однак ці ігри все одно подобаються величезній аудиторії користувачів.
Ми в NV Техно не змогли пройти повз такий феномен і вирішили в усьому розібратися. Наша редакція відшукала десять проєктів, у яких є багато фанатів, незважаючи на їхню якість, і зібрала у свіжому матеріалі. Давайте разом подивимося, у чому секрет успіху цих «бридких каченят».
1. Duke Nukem Forever
https://www.youtube.com/embed/76zixGLLC6k
Шутер від Gearbox Software можна порівняти з приїздом улюбленого дідуся. Весь такий старого гарту, із заїздженими історіями, й близько не толерантними жартами, але все ще рідний. Сидиш собі з ним і фантазуєш, що раніше ось точно було краще.
З Duke Nukem Forever така ж ситуація: береш геймпад і немов провалюєшся в епоху шутерів 25-річної давності. Сюжет? Обійдетеся! Крутий, тестостероновий Дюк має замочити всіх інопланетян, а дорогою зачарувати кілька дівчат. О, і про «туалетний» гумор не забудьте.
Ігровий процес у кращому разі можна назвати застарілим. Біжимо лінійними локаціями і стріляємо з різної зброї, яка дуже слабо відчувається в руках. А заодно слухаємо, як Дюк відважує панчлайни рівня 9 класу. Але в усьому цьому є свій, трохи хворобливий шарм. Duke Nukem Forever відчувається настільки плоскою і прямолінійною, що навіть починає в якийсь момент здаватися приємною. Гра немов каже: «Не подобається? Ой, та йди ти… у нас тут усе по-старому. По-справжньому». Це і підкуповує частину аудиторії, особливо коли хочеться просто відключити голову.
2. Call of Duty: Ghosts
https://www.youtube.com/embed/Zxnx3W-HA18
Гру справедливо вважають щонайменше однією з найгірших частин Call of Duty. Під час маркетингової кампанії користувачам обіцяли показати шутер нового покоління. А на релізі з’явилася підробка, яка навіть із попередніми частинами не могла зрівнятися.
Сюжетна кампанія виявилася набором банальних місій. Перехваленою собакою, на прикладі якої планували показати революційний ШІ, дали покерувати в одному завданні. Й ігролад там виявився дуже простим. У мультиплеєрі дратували старі вади у стрільбі та поганий дизайн карт.
Однак це не завадило мільйонам користувачів із задоволенням проводити сотні годин у Ghosts. Як так вийшло? Відповідь проста: це Call of Duty. Одиночна кампанія все ще відчувалася динамічним атракціоном. Цілком собі варіант, як весело провести чотири години. А в середовищі багатокористувацьких шутерів у Call of Duty просто не було конкурентів. Довелося задовольнятися Ghosts, а там, як то кажуть, притерлися, здружилися, та й почали отримувати таке собі задоволення.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
3. Assassin’s Creed Unity
https://www.youtube.com/embed/DU8QOBlNZGs
На сприйнятті Unity не найкращим чином позначилися високі очікування. Але Ubisoft сама винна. Компанія всіляко підігрівала інтерес до проєкту, обіцяючи продемонструвати Assassin’s Creed нового покоління. А на релізі французьке видавництво плюхнулося обличчям у болото.
І справа навіть не в жахливому технічному стані гри. Переважну більшість багів згодом виправили, хоча я ось торік проходив Unity і кілька неприємних помилок все-таки спіймав. Але проєкт загалом ніяк не виходить назвати хорошим. Прісний, передбачуваний сюжет, відсутність інновацій, до неподобства нудні побічні активності — все це змушує позіхати під час проходження.
Такі характеристики мали поховати Unity, але бренд зробив свою справу. Знайомий геймплей, усе ще непоганий паркур — точно кращий, ніж у нових частинах, — і красивий революційний Париж вийшли на передній план. Для великої частини аудиторії цього вистачило, щоб ігнорувати численні недоліки. І ось у 2023-му вже часто можна зустріти думку, мовляв, Assassin’s Creed скотилася, а Unity була останнім «істинним асасином».
4. State of Decay
https://www.youtube.com/embed/POYFhsy_x5U
Люди люблять зомбі в іграх. Я особисто пророкував провал багатьом проєктам із ходячими мерцями, а вони виходили й приваблювали чималу аудиторію. І причина зовсім не в якихось цікавих ідеях або нововведеннях. Найчастіше такі ігри створюються за типовим рецептом: гора зомбі, посипаємо елементами виживання, приправляємо крафтом і прокачуванням. Хіт готовий. А якщо не вірите, то подивіться продажі Dead Island 2 або World War Z.
Однак вищезгадані проєкти хоча б можна записати в середнячки. У них є приємний кооператив і непогана бойова система. Та ось State of Decay так охарактеризувати не вийде. Це типова зомбі-жуйка, тільки з будівництвом табору. Збирай ресурси, прокачуйся, шукай вцілілих, знищуй табори ходячих мерців, а потім повтори цикл, тільки зі збільшеною складністю.
Світ у грі генерується випадковим чином, тож доведеться дивитися на однакові американські глушини. А сюжету просто немає. У завданнях максимум коротко окреслять якийсь контекст, але найчастіше гравцеві просто дають привід піти кудись і в сотий раз поборотися із зомбі.
5. Alpha Protocol
https://www.youtube.com/embed/bAoL4TI_i24
Це не головний прокол у кар’єрі знаменитої Obsidian Entertainment, адже у важкі часи студії довелося розробляти гидоту під назвою Armored Warfare у співпраці з російським видавцем. Але серед нормальних ігор компанії Alpha Protocol вважається однією з найслабших. І загалом таке ставлення нескладно зрозуміти.
На релізі проєкт, традиційно для Obsidian, потопав у багах, які перетворювали проходження на муку. А за купою помилок проглядався не найприємніший геймплей. Бойова система рясніла недоробками, тим часом стелс був занадто прямолінійним. Вороги відзначилися примітивним ШІ й аналогічний епітет можна застосувати при описі дизайну рівнів.
Але сюжет був хороший. Люди, які з мачете в руках пробивалися через джунглі проблем, отримували чудову шпигунську драму з політичними інтригами, корпоративними змовами та зрадами. Гра давала змогу відчути себе спецагентом у вирі брехні, і завдяки цьому знайшла фанатів.
6. Dragon Age II
https://www.youtube.com/embed/Rh43mO4Huds
Щоб розібратися із ситуацією навколо Dragon Age II, треба той мем з чоловіком, який веде розслідування. На релізі сиквел назвали ледве не головним провалом року. Усі порівнювали проєкт із першою частиною та відзначали явні проблеми. Тут і маленький відкритий світ розміром в одне місто, і однакові локації, і слабкі другорядні квести, і недоліки в оповіді.
Загалом усі зауваження були справедливими. Сиквел дійсно був кроком назад, на який довелося піти, щоб випустити гру в стислі терміни. Electronic Arts просто не дала BioWare часу і можливості розкрити потенціал Dragon Age II.
Однак із часом сиквел набув неофіційного статусу нормальної гри. Мозок стер спогади про погані аспекти проєкту і вивів на передній план хороші. Такі дійсно є, наприклад, опрацювання персонажів. А тут ще й у жанрі екшен-RPG утворився застій. Ось і вийшло, що Dragon Age II з провалу року перейшла в категорію недооцінених релізів.
7. Star Wars: The Force Unleashed II
https://www.youtube.com/embed/9Gclxgy2A_M
Перша частина серії вже не вирізнялася якістю. У користувачів були питання до багатьох аспектів The Force Unleashed — від сюжетних ходів і мотивації персонажів до битв з босами і реалізації деяких ворогів. А ось сиквел перетворився на суцільний жах.
Зім’ята історія відчувалася одним суцільним філером у всесвіті «Зоряних воєн». А щоб зробити сюжет хоч скільки-небудь цікавим, у нього дуже криво запхали культових персонажів. Появу магістра Йоди, наприклад, взагалі ніяк не обґрунтували. У геймплеї сиквела спостерігалися болячки, які перекочували з першої частини — поганий баланс, багато непотрібних комбо та інше. До цього додалася менша кількість контенту загалом.
Однак The Force Unleashed II залишалася грою у всесвіті «Зоряних воєн». Незважаючи на всі недоліки, культові персонажі та знайомі планети створили диво. У результаті дилогія посіла своє маленьке місце в серцях фанатів творчості Джорджа Лукаса.
8. Fahrenheit
https://www.youtube.com/embed/DCIyEigQWHI
Проба пера студії Quantic Dream у жанрі інтерактивного кіно. Гру можна охарактеризувати фразою «50 на 50». Перша половина вийшла шикарною. Захопливий вступ із несподіваним убивством, яке вчинив головний герой, саспенс, інтрига, стрімкий розвиток подій — все це викликало непідробне почуття захоплення.
Власне, саме завдяки першій половині Fahrenheit здобула високі оцінки та армію фанатів. Але приблизно на середині виникає відчуття, немов сценарій сіли писати інші автори. Або ж старі з’їли оберемок мухоморів. Інакше пояснити безглузді дивацтва, які відбуваються в сюжеті, просто неможливо.
Історія не просто скочується в безглуздя — вона перетворюється на повний абсурд. Увесь шарм першої половини розсіюється і залишаються тільки «несподівані повороти» в найкращих традиціях бульварного чтива. А як відомо, твори судять за кінцівкою. І у випадку з Fahrenheit фінал просто знищив усі заслуги початку.
9. Enter the Matrix
https://www.youtube.com/embed/opVUF68ECmw
Як уже неодноразово могли переконатися читачі, бренд творить чудеса. Історія з Enter the Matrix — лише чергове підтвердження цього факту. У 2003 році, коли вийшла гра, франшиза «Матриця» була на підйомі. А можливість особисто взяти участь в обороні підземного міста Зіона від машин розбурхувала уяву фанатів. Додаємо сюди непогані рукопашні сутички й отримуємо проєкт, який сподобався мільйонам користувачів.
Але варто лиш абстрагуватися від бренду, як Enter the Matrix перетворюється на поганенький бойовичок. Графіка із застосуванням раннього 3D виглядає дуже слабкою. Незграбні моделі так ріжуть око, що на екран стає боляче дивитися. Шаблонний дизайн рівнів швидко приїдається. А кадри з фільму «Матриця: Перезавантаження» замість заставок викликають лише подив, особливо в тих, хто вже дивився картину.
10. Need for Speed (2015)
https://www.youtube.com/embed/hX_ke3GwLE0
Гаразд. Повністю поганим перезапуск серії 2015 року не назвеш. Якщо відключити голову і кататися під бадьору музику, то можна навіть отримати задоволення. Аркадні перегони не змушують напружуватися, а красиві автомобілі й атмосфера вуличної їзди моментами допомагають згадати про колишню велич Need for Speed.
Але в грі є елементи, які дико дратують. Головний із них — заставки з реальними акторами. Ролики знято настільки погано і штучно, що згадується фраза: «Зробили вони, а соромно мені». Актори так тужаться і переграють, немов у бойовик Майкла Бея потрапили. При цьому історії толком і немає. Сюжет про вуличні змагання можна видалити з проєкту, і нічого взагалі не зміниться.
Питання були й до оновленого налаштування автомобілів, а також графіки. За сукупністю факторів перезапуск Need for Speed визнали невдалим. Але фанатів гри зрозуміти можна — почуття ностальгії часом не виходить побороти.