Чи готові ми через 30−50 років платити ще раз, щоб потім зробити правильно, а не типово.
Минулого тижня Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України представило типові проєкти дитсадків та шкіл, які розроблялись у рамках Програми відновлення України. Проєкти були створені «Творчою архітектурною майстернею А. Пашенько» за підтримки ЄС та ЄІБ.
Фото: Творча архітектурна майстерня А. Пашенько Фото: Творча архітектурна майстерня А. Пашенько Переваги та недоліки типових проєктів Проєкти повторного використання раніше здебільшого використовувалися у СРСР. Сьогодні їх основна мета полягає в економії часу та ресурсів громади для розробки. Такий підхід також сприяє стандартизації, що своєю чергою може зменшити вартість будівництва. Міністерство при цьому посилається на успішний європейський досвід, але не враховує, що майже всі в Європі вже давно відмовилися від такого підходу після довгих дискусій у професійних колах. Фактично, вартість проєктування в Європі становить 7−10% від вартості будівництва, тоді як в Україні цей показник значно менший — 1−3%. Варто відзначити, що якісний проєкт може економити витрати на реалізацію завдяки більш ефективному використанню матеріалів та якісних рішеннях. Хороший проєкт, наприклад, може всі необхідні функції реалізувати з меншою площею, може дати можливість заощадити на земельних роботах, а головне зменшити кількість помилок і переробок, містити оптимальні рішення по матеріалах. В результаті, економія від початкового кошторису може сягати двозначних відсотків. Проте, на жаль, цим у нас дуже часто нехтують. Проєкти повторного використання мають певні недоліки, включно з відсутністю індивідуальності, негнучкість і моральне застаріння. Під час війни на це все зараз готові закривати очі. Хоча чиновники забувають, що тим самим консервують помилки на 50+ років. Але головна проблема у типових проєктах — потреба в адаптації. Не буває однакових ділянок, однакових потреб і умов середовища. Основні елементи будівництва, такі як фундаменти, сходи, конструктивні елементи, пандуси та вимоги до інклюзивності, потребують адаптації під конкретну територію. Ця частина проєктування може забрати найбільше часу та коштів. Дуже часто в наших умовах відповідна адаптація може коштувати майже стільки ж, скільки й оригінальний проєкт. Достатньо подивитися державні тендери на подібні задачі. При цьому, якщо використовувати тупий копіпаст — можна суттєво втратити в якості. І досвід періоду радянської окупації це підтверджує. Окрім того, може комусь потрібна школа не на 672 учня, а на 450? Які є альтернативні підходи? Водночас запит міністерства і громад зрозумілий — їм для отримання фінансування потрібно мати якусь підставу. Але цю задачу можна виконати і іншим інструментом. Наприклад — єдиним деталізованим технічним завданням з затвердженим дизайн-кодом. Це якраз той шлях, яким пішли у Європі. Це можна уявити як референсний матеріал або каталог рішень, де будівлі розглянуті до дрібниць, і можливі варіації усіх деталей описані. Наприклад, вказані типові матеріали оздоблення, запропоновано 3−7 варіантів реалізації спортивних майданчиків, визначені вимоги до скління та місць для укриття. За допомогою цього інструментарію, архітектори зможуть швидко створити проєкт, адаптований до конкретних потреб громади. Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю Це не та методичка Мінрегіону, яка вказувала, що всі дитячі сади мають бути кольоровими мов цирк Шапіто. Цей документ має містити докладний опис стандартів, вимог до матеріалів та їх варіанти, опис принципів та інших деталей для реалізації, включаючи архітектурний дизайн-код: форми та пропорції, вимоги до ландшафтного дизайну та інклюзивності. Варто не забувати, що архітектура освітніх закладів — це не лише про фасади та їхні кольори, але й про просторову організацію та функціональність, ретельно пророблені зв’язки та простори. У навчальних закладах важливо відразу враховувати правильні соціальні взаємини, формувати світогляд через взаємодію різних вікових груп. Визначення типології приміщень та їх можлива трансформація відповідно до сучасних освітніх підходів — саме це завдання Міністерства освіти та Міністерства розвитку громад. Читайте також: Ігор Райков Чи може штучний інтелект побудувати будинок? Замість розробки загального проєкту, можна вдосконалити документи, що містять вимоги до приміщень освітніх закладів, та створити каталог можливих рішень. Такий документ може бути наче конструктор, за допомогою якого професіонали зможуть скласти проєкт, який точно відповідатиме потребам громади, не втрачаючи при цьому своєї індивідуальності. В Європі ще досі вирішують проблему з реконструкціями та адаптаціями старих типових проєктів забудов, а Анна Лакатон і Жан-Філіпп Ваcсаль у 2021 навіть отримали найбільшу архітектурну премії — Прітцкерівську — за трансформацію типового соціального житла 1960-років. Залишається питання — чи готові ми через 30−50 років платити ще раз, щоб потім зробити правильно, а не типово. Трансформація соціального житла в Бордо, 2017 рік / Фото: Philippe Ruault
