«Більшу частину часу атмосфера Сатурна неозброєним оком виглядає туманною і без особливостей, на відміну від барвистої і яскравої атмосфери Юпітера. Ця картина змінюється, коли ми дивимося на Сатурн за допомогою радіоока», — розповіли дослідники.
Учені за допомогою радіотелескопа Very Large Array у Нью-Мексико проникли крізь серпанок верхніх шарів атмосфери Сатурна. Експерти виявили сліди всіх шести зареєстрованих мегаштормів, які розгорталися на території планети. Найстаріший із них стався 130 років тому. До того ж дослідники зафіксували сліди нового катаклізму, про який раніше не було відомо.
Ці залишки мегаштормів видно тільки в радіодіапазоні хвиль, і вони виглядають як великі аміачні газові аномалії. Верхній шар Сатурна складається в основному з аміачно-крижаних хмар. Але під час радіоспостережень вчені виявили області несподівано низьких концентрацій аміаку. Вони розташовувалися трохи нижче верхнього шару — в районах, пов’язаних із мегаштормами.
На думку дослідників, погодні катаклізми на Сатурні виступають каталізатором загадкового процесу перенесення аміаку з верхніх шарів атмосфери в глибини нижніх. Можливо, це відбувається у вигляді «кашоподібного» дощу, під час якого крижані кульки аміаку падають в атмосферу, а потім знову випаровуються. І цикл триває сотні років навіть після зникнення бурі.
Нагадаємо, не так давно NV Техно писав, як за допомогою телескопа Джеймс Вебб зробили фото Сатурна. Зображення сфотографували в ближньому інфрачервоному діапазоні.