Прогнози енергетиків невтішні. Зима 2023−2024 може бути ще важчою, ніж минула. Руйнування, нанесені українській енергетичній галузі російськими ракетними обстрілами, настільки глобальні, що їх неможливо відновити за рік.
Є інформація, що на початок наступного опалювального сезону українські енергосистеми запрацюють лише на 30−40% від власної потужності. На додачу — підступність ворога та його нові спроби занурити Україну у суцільну темряву.
Перспективи досить похмурі. Тож варто вже зараз почати готуватися до можливих блекаутів та довгої темної зими. Особливо українському бізнесу, для якого вимушені простої через відсутність електрики та інтернету, можуть стати фатальними.
Аби застрахувати себе від можливих енергетичних катаклізмів, зберегти гроші, час, нерви та навіть власну справу, раджу скористатися кількома важливими кейсами.
Інвентаризація техніки
Власне вже зараз час розпочати процес інвентаризації техніки, придбаної (інколи хаотично) минулої зими. Це павербанки, акумуляторні лампи, генератори, акумулятори, супутникові системи Starlink. Власне, сам процес обліку має складатися з таких пунктів:
Читайте також: Андрій Берестян Опалювальний сезон 2023−24: Як готуватися?
- Контролюємо зберігання приладів відповідно до норм технічної безпеки. Акумулятори заряджені, системи Starlink (задля економії коштів) переведені у режим сну тощо.
- Перевіряємо наявну техніку на справність. У разі необхідності ремонтуємо.
- Аналізуємо та фіксуємо кількість необхідних гаджетів, враховуючи власні бізнес-плани та потреби на рік. Закуповуємо додаткові. Варто не затягувати з цим процесом і придбати необхідну техніку якомога скоріше, поки вона адекватно коштує і є в наявності.
- Розраховуємо кількість необхідних технічних засобів наступним чином. У разі відсутності електропостачання — компанія має працювати два повноцінних дні.
- Обчислюємо фінансову доцільність придбання (у разі потреби) дорогої техніки: високопотужних генераторів та супутникових систем Starlink. Якщо такі покупки вам не по кишені, раджу наступне. Вже сьогодні, поки немає дефіциту, зробити передзамовлення на оренду високовольтних генераторів.
Щодо системи Starlink. На сьогодні в Україні це єдина реальна альтернатива доступу до інтернету в умовах відсутності електропостачання. Тож як варіант супутникову систему можна придбати колективно, одразу на кілька фірм чи сусідніх офісів.
Читайте також: Сергій Коваленко Бити по інфраструктурі будуть. Як підготуватись до осені кожному, хто в Україні
Аналіз попереднього досвіду та інструктаж співробітників
Враховуючи драматичний досвід попередньої зими, час провести роботу над помилками. Проаналізувати власні слабкі місця та розробити чіткий план дій на випадок майбутніх форс-мажорів для всіх співробітників підприємства.
- Провести загальні збори з колективом, такий собі brainstorm та узгодити детальний регламент дій на випадок проблем з електропостачанням.
- Додати нові правила з техніки безпеки як для працівників офісу, так і виробництва у разі стрибків струму.
- Скласти базову інструкцію ефективної роботи в умовах блекауту.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Стратегічні запаси
Разом з війною в Україну повернулося таке вже забуте поняття, як дефіцит. Руйнація багаторічних логістичних маршрутів призвела до нестачі необхідних для промисловості різних видів матеріалів, сировини, палива. Аби підприємство працювало без збоїв, варто завчасно подбати про достатню кількість необхідних запасів. До стратегічно важливих закупівель належать:
- Бензин та дизельне пальне.
- Технічна вода у великогабаритних ємностях (50−60 літрові пластикові бочки). Знадобиться для санітарно-гігієнічних потреб у разі відсутності світла та водопостачання.
- Необхідна для виробництва сировина та матеріали постійно високого рівня попиту.
Кількість стратегічних запасів має розраховуватися таким чином, аби у разі відсутності того чи іншого товару, процес виробництва та роботи безболісно тривав щонайменше 2−3 місяці. Оптимальний варіант — закуповувати необхідну продукцію у два рази більше, ніж зазвичай. Звісно, враховуючи власні потреби, об’єм виробництва та фінансові можливості.
Взагалі, до того, що чекає нас взимку, раджу ставитися з позиції об’єктивного песимізму. Сподіватися на краще, але готуватися до гіршого. Проаналізувати всі можливі ризики, та попри значні фінансові витрати зараз (з часом вони все одно виправдаються) заздалегідь захистити власний бізнес від можливих катаклізмів під час глобальної енергетичної кризи. Натомість, якщо зима буде легкою та найгірші прогнози не справдяться, будемо працювати як завжди — спокійно та із задоволенням.