Минулого року російська ракета влучила в завод Філіп Морріс у Харкові та пошкодила адмінбудівлю. Поновити виробництво там неможливо з міркувань безпеки, оскільки місто нині під постійними обстрілами, а обстановка в регіоні складна. Тому ми прийняли рішення відкрити нову фабрику у Львівській області та плануємо інвестувати в її створення $30 млн.
Максим Барабаш,
Наше рішення — це більше ніж просто інвестиція. Це наш потужний сигнал для інших інвесторів, адже Філіп Морріс — велика міжнародна компанія, яка за 30 років роботи в Україні інвестувала в її економіку $700 млн.
Але щоб наша країна стала по‑справжньому інвестиційно привабливою, потрібні зміни. Які саме?
1. Зміна перша — у сфері регуляторного законодавства.
Інвесторам важлива передбачуваність. Зміни, котрі відбуваються, мають бути прогнозованими та поступовими, а не хаотичними.
Наведу приклад. Декілька місяців тому несподівано з’явився законопроєкт про заборону викладки продукції в точках продажу. У тексті зазначено, що нові правила мали б бути впроваджені миттєво — буквально з моменту набуття чинності законом. Умовно — завтра. Такі несподівані та непрогнозовані зміни для бізнесу дуже болісні, адже в усіх великих компаній, як і в нашої, договори з тисячами контрагентів укладені на рік, а то і на довший строк. На адаптацію до нових умов, особливо під час війни, потрібно хоча б два роки. І подібних прикладів впровадження несподіваних регуляцій можна наводити безліч.
Звернімося до міжнародного досвіду. По-перше, у переважній більшості країн ЄС, а також у таких передових країнах, як США, Японія, Швейцарія, попри діючі обмеження щодо реклами тютюнових виробів, ніколи не запроваджувалася заборона викладки такої продукції у місцях продажу. По-друге, там розуміють, що бізнес — це інертна система, тож раптово змінити всі процеси складно. Через це для імплементації регуляторних змін передбачено достатній для адаптації перехідний період.
2. Зміна друга — у сфері фіскальної політики.
Коли Україна розпочне процес приєднання до ЄС, то має гармонізувати свою податкову систему з європейськими стандартами. Однак, попри задекларований європейський вибір, цього поки що не відбувається.
Зміни, як із регуляторним законодавством, відбуваються дуже швидко, а нові правила навіть не дають бізнесу часу на адаптацію. Наприклад, у сигаретах частка податків дуже висока — у вартості пачки сигарет фіскальна складова сягає 70‑80 %. Закон зобов’язує виробників зазначати на пачці максимальну ціну, за якою можна продавати товар споживачеві. Тож у разі різкого підвищення податків у короткостроковому періоді саме виробник нестиме додаткові витрати. Адже миттєво змінити ціну для кінцевого споживача неможливо — вона ж надрукована на пачці.
Маємо ще один свіжий прецедент: декілька тижнів тому законодавці внесли законопроєкт про впровадження акцизного податку на новітні тютюнові вироби — такі як нікотинові паучі. Однак це неможливо зробити за один день, адже виробництво імпортної підакцизної продукції — це складний і довготривалий процес. Лише замовлення та доставка на іноземний завод-виробник українських акцизних марок займає щонайменше 3‑4 місяці.
Для стимулювання інвестицій державі достатньо забезпечити прості речі: прогнозоване та послідовне регуляторне і фіскальне законодавство, захист легального ринку і всебічну підтримку інновацій
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю Який шлях щодо поступового підвищення податків долає Євросоюз, щоб забезпечити вигоду для бюджетів та при цьому не руйнувати бізнес? У ЄС, згідно з директивою, всі країни-члени були зобов’язані досягти певного рівня податків на сигарети. При цьому для деяких країн встановили значний перехідний період. Для кожної країни графік був індивідуальним та розрахованим на тривалий термін, який подекуди становив 13‑14 років. За цей час вони могли адаптувати своє законодавство, проте навіть ці зобов’язання були не дуже жорсткими. Зокрема, є приклади Болгарії, Латвії, Литви та Угорщини, коли ці країни пригальмували підвищення податків через зростання нелегального ринку. Також у країнах ЄС є практика, коли профільні асоціації та індустрія долучаються до обговорення фіскальної політики. А далі держава, вислухавши аргументи галузі, вирішує: прийняти пропозиції бізнесу чи ні. В Україні потрібен такий самий конструктивний діалог щодо адаптації законодавства ЄС для підакцизних товарів. 3. Зміна третя — захист легального ринку. В нашій індустрії склалась критична ситуація: рівень нелегальної торгівлі сягнув свого піку за всю історію незалежної України і становить 20 %. Через це втрачають усі: держава, за оцінками Кантар Україна, не отримує близько 20 млрд грн бюджетних надходжень на рік; легальні виробники втрачають доходи через скорочення легального ринку; споживачі, які купують нелегальні сигарети, отримують продукт незрозумілої якості. Боротьба з нелегальним ринком є, але вона швидше нагадує танець: крок вперед, два — назад. Як приклад, одна з великих нелегальних фабрик минулого року була закрита — і це відразу привело до зниження рівня нелегальної торгівлі. Але вже через пів року він знову виріс до 20 %. Тобто інші нелегальні виробники перерозподілили між собою ці тіньові обсяги. При цьому в Україні маємо унікальну ситуацію — майже всю цю продукцію виробляють усередині країни. Фабрик або цехів, які випускають нелегальну продукцію, не дуже багато. Тому досить лише політичної волі, щоб закрити ці виробництва та вирішити проблему на багато років. 4. Зміна четверта — підтримка інновацій. Тютюнова індустрія упродовж останнього десятиліття стрімко розвивається та видозмінюється, пропонуючи нові продукти і технології, які матимуть потенціал для подальшого інвестування. Наприклад, зараз в Україні працює чотири великі міжнародні тютюнові компанії, кожна має свою фабрику з виробництва сигарет. Ураховуючи, що сигаретний ринок поступово зменшується, будувати нове виробництво сигарет в Україні сенсу немає. А локалізація виробництва новітніх продуктів, які зараз виготовляють за кордоном, може стати потужним драйвером залучення інвестицій. Їхні масштаби матимуть інший порядок — не десятки, а сотні мільйонів доларів. Однак такі інвестиції можливі лише за наявності різного рівня податків для різних продуктів. Наприклад, в Україні з 2020 року сигарети та тютюнові вироби для електричного нагрівання оподатковують однаково — такого немає в жодній країні ЄС. Для стимулювання інвестицій державі достатньо забезпечити прості речі: прогнозоване та послідовне регуляторне і фіскальне законодавство, захист легального ринку і всебічну підтримку інновацій. Зараз перед Україною відкривається нове вікно можливостей. Це час великих змін. І якщо інвестиційний клімат покращиться, то компанії вкладатимуть кошти в нашу країну. Це сприятиме стрімкому повоєнному відновленню та майбутньому процвітанню.