Атлатлі відомі з незапам’ятних часів. І на думку археологині та її колег, їх використовували якраз для того, щоб у полюванні могли взяти участь якомога більше людей.
Вчена перевірила цю гіпотезу шляхом систематичної оцінки 2160 пусків списів і дротиків 108 людьми, які не мають навичок полювання.
Усі вони метали снаряди без атлатля і з ним. Останній істотно підвищував дальність і точність польоту, причому результати не сильно відрізнялися серед чоловіків і жінок.
На доказ своєї гіпотези Беббер наводить також і результати розкопок поховань кам’яної доби, в яких знаходили списометальниці як у чоловічих, так і в жіночих могилах.
Своє дослідження археолог і антрополог вважає важливим уже тому, що воно дає змогу переглянути бачення ролей у первісному суспільстві.
«Багато людей схильні розглядати жінок у минулому як пасивних і що тільки чоловіки були мисливцями, але це не так, — каже Беббер. — Дійсно, здається, що в різних галузях — археології, етнографії, а тепер і в сучасних експериментах — зростає згода щодо того, що жінки, імовірно, були активними і успішними мисливцями на дичину, велику і дрібну».