Учені застосовували до жаб світло в широкому спектрі — від ультрафіолетового до видимого. І кожна тварина реагувала відповідним світінням, хоча його яскравість становила лише 2%. Найактивніше жаби реагували на синій відтінок. Останній найсильніше нагадує природні сутінки на Землі.
Флуоресценція на шкірі тварин відбувалася у двох видимих відтінках — зеленому і помаранчевому. Багато жаб активні під час сутінків, тобто при тьмяному світлі світанку і заходу сонця. В окремих видів цих земноводних очі влаштовані так, що найкраще працюють при такому освітленні. Усередині них знаходяться фоторецептори, які чутливі до зеленого і синього кольорів.
Як показав експеримент, жаби найяскравіше світяться в період найвищої активності в добі. А колір флуоресценції найкраще розрізняють інші такі ж земноводні. Звідси вчені зробили наступний висновок: світіння використовується як інструмент спілкування між тваринами. Тим паче що світло випромінюють ті частини, які застосовуються для подачі інших сигналів, — горло і спина.
Щодо помаранчевої флуоресценції єдиної думки немає. Як вважають біологи, відтінок міг стати побічною реакцією на еволюцію біофлуоресценції жаб. А згідно з іншою теорією, у такий спосіб земноводні відлякують хижаків.