Тетяна Андріанова, СЕО «Октава Капітал», керуючий партнер Nota Group В останнє десятиліття комплаєнс став невід’ємною частиною відповідального і доброчесного бізнесу. З одного боку, український бізнес, який прагнув бути частиною глобального ринку, не міг не запозичувати міжнародних тенденцій. А з іншого — як би прикро це не звучало, хоч на календарі вже давно не 90-ті, тодішні методи роботи тривалий час превалювали у діяльності багатьох компаній. Тож комплаєнс став своєрідною відповіддю здорового бізнесу на «правила 90-х». Сьогодні комплаєнс це не панацея від будь-яких ризиків, але процес який допоможе уникнути багатьох із них. Це відповідність компанії законодавчим нормам, принципам, правилам та етичним стандартам у різноманітних вимірах: під час взаємодії з органами влади, контрагентами, клієнтами, зрештою — співробітниками. У підсумку, бізнес, який запровадив комплаєнс на всіх рівнях своєї операційної діяльності уникає ймовірних штрафів, збитків, стягнень та отримує репутацію надійного партнера. А репутація у бізнесі, як відомо, може бути безцінним нематеріальним активом.
Ефективна робота комплексного комплаєнсу — це один із найголовніших інструментів для забезпечення стійкості бізнесу під час війни. В умовах воєнного часу ризики ведення бізнесу лише загострилися, і саме професійні комплаєнс-офіцери здатні мінімізувати негативний вплив цих факторів на операційну роботу.
Бізнес в умовах війни
Окремим важливим викликом для національного бізнесу в умовах війни є аудит зобов’язань з огляду на санкційні обмеження з контрагентами, які можуть бути пов’язані з агресором. Це питання лежить не лише у морально-етичній площині, а й в площині відповідності діяльності бізнесу вимогам національного законодавства.
Україна вдається до такого вимушеного методу як санкції для того, щоб захистити національні інтереси, безпеку, суверенітет і територіальну цілісність України, щоб протидіяти терористичній діяльності. Тому компанія має ретельно перевіряти своїх контрагентів на предмет їх внесення в санкційні списки.
Санкційний комплаєнс на сьогодні є одним із найзатребуваніших в українських реаліях. Для того, щоб всебічно перевірити іноземного бізнес-партнера, спільно мають діяти юристи, служба безпеки компанії та відповідальний менеджер (комплаєнс-офіцер). Що саме ми радимо перевіряти на момент встановлення ділових відносин? По-перше, ознайомтеся з діяльністю потенційного бізнес-партнера, сайтом компанії, посадовими особами, її представниками. Ознайомтеся чи підлягає діяльність компанії ліцензуванню чи іншим додатковим законодавчим вимогам для ведення своєї активності. По-друге, запросіть документи в межах процедури KYC (Know Your Client): свідоцтво про реєстрацію компанії, офіційний документ, що підтверджує право підписанта від імені компанії укладати договори. Отриману інформацію мають проаналізувати юристи та представники СБ компанії, та сформувати звіт про нового іноземного бізнес-партнера з потенційними ризиками та рекомендаціями подальшої співпраці. На підставі звіту необхідно ухвалити рішення про можливість майбутньої співпраці.
Зрештою, в останні півтора року законодавець адаптував під умови війни величезну кількість правових актів — починаючи від трудового законодавства, законодавства щодо обліку військовозобов’язаних співробітників на підприємстві, закінчуючи податковим законодавством та різноманітними регуляторними правилами. У будь-який момент на підприємство з візитом можуть навідатися контролюючі органи чи представники військкомату — і це лише вершина айсберга викликів роботи в режимі війни.
Отже, щоб всі ці процеси не вийшли з-під контролю, в компанії має бути налагоджений ефективний комплаєнс-контроль.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Know Your Client
Процедура KYC може стати ефективним інструментом не лише в межах санкційного комплаєнсу. Останнім часом динаміка шахрайських дій під час взаємодії з потенційними бізнес-партнерами стрімко зросла. Ставки підвищилися, ризики зросли, творчість та креативність нових шахрайських схем — зашкалює, а робота правоохоронної системи залишає бажати кращого. Велика доля відповідальності за долю власного бізнесу лягає на плечі самого бізнесу.
Фото: Тетяна Андріанова, СЕО «Октава Капітал», керуючий партнер Nota Group
Саме тому обираючи з ким працювати, необхідно виходити за межі стандартного аналізу наявної інформації про партнера та фокусуватися на глибинному вивченні та подвійній верифікації (зокрема «живої») своїх потенційних бізнес-партнерів, вивчаючи не лише обгортку, а й складові внутрішнього наповнення. Якщо не вдаватися до такої всебічної перевірки, можна дуже легко втратити бізнес, адже винахідливості шахраїв меж немає.
Якими можуть бути тривожні маячки потенційної шахрайської схеми? Варто серйозно замислитися, якщо ваш клієнт просить розрахунок готівкою або на особистий рахунок його чи взагалі третьої особи. Тривожним сигналом є прохання клієнта укласти договір зі 100% передоплатою або якщо він відмовляється надати документи в межах процедури KYC.
Які традиційні шахрайські інструменти використовують українські аферисти? Найпоширенішими способами є швидка ліквідація компанії, зміна кінцевого бенефіціара, керівника та адреси місця розташування компанії (наприклад — на тимчасово окуповану росіянами територію).
KYC-процедура стала одним з основних практичних інструментів Nota Group в межах перевірки бізнес-партнера. З нашого досвіду ця процедура виправдала себе не один раз — завдяки їй вдалося упередити потрапляння на гачок досить винахідливих шахраїв, які постійно розширюють свій злочинний арсенал.
Бізнес, корупція і майбутнє
Проблемою національного характеру досі залишається корупція на всіх рівнях. І щоб викорінити її недостатньо запроваджувати антикорупційну інфраструктуру, створювати спеціалізований суд, декларувати нульову толерантність до корупції (особливо, якщо ця декларація завершується на словах).
Бізнес цілком може стати амбасадором процесу боротьби з корупцією, запроваджуючи відповідні правила і політики на рівні компанії, запроваджуючи ефективні інструменти протидії та боротьби з цим негативним явищем всередині. Ці завдання лежать у межах повноважень антикорупційного комплаєнсу.
Всі ці питання дотичні до потреби прозорої, транспарентної діяльності бізнесу. Щоправда, це дорога з двостороннім рухом, адже якщо прозорість демонструє бізнес, то держава з її численними органами та інституціями має відповідати цим трендам. Держава, як основний соціальний інститут, має всіляко прагнути та підтримувати запровадження здорових тенденцій. І тут держава аж ніяк не може бути ворогом бізнесу; держава має стати надійним, відкритим до діалогу партнером, який сприятиме в імплементації цивілізованих стандартів діяльності.
Варто зауважити, що повоєнне відновлення України — це не про повернення до стану справ, який панував до війни. Навпаки: саме так, як було раніше — не має повторюватися. Щоб ефективно розвиватися, відновлюватися, розбудовуватися, інтегруватися в європейську спільноту, Україна має докорінно змінитися, а доброчесність має стати новою нормою.
Ми живемо в без перебільшення історичні часи. Часи, які змінюють нас усіх. Змінюють не лише моральні орієнтири, соціальні цінності, а й правила діяльності. Ті, хто хоче працювати не за законом — залишаться за межами суспільних наративів. З такими ніхто не захоче мати нічого спільного, таких ніхто не буде слухати. І запровадження комплаєнсу на всіх операційних рівнях (якщо ви цього з якихось причин досі ще не зробили) — це виробнича, життєво необхідна потреба не лише для розвитку бізнесу, а й для його існування як такого.
Запровадження комплексного комплаєнсу це не декларативне рішення одного дня. Це клопітка щоденна робота, яка має відображатися в діяльності компанії. Чим швидше ви усвідомите цю просту істину — тим буде краще для вашого бізнесу.
Автор: Тетяна Андріанова, СЕО «Октава Капітал», керуючий партнер Nota Group