Президент мобільного оператора Київстар Олександр Комаров (Фото:Alexander Komarov / Facebook) Головний редактор медіадому NV Віталій Сич та інвестбанкір Сергій Фурса продовжили спецсерію програм Командири економіки, яка виходить в ефірі Radio NV, розмовою з президентом Київстару Олександром Комаровим. Компанія, за його словами, зараз є найбільшою за кількістю споживачів в Україні і нараховує близько 24 млн активних сім-карт, що становить 50% усього ринку. Наскільки багато обладнання з Китаю, який підтримує країну-агресора, використовує оператор електронних комунікацій; як бізнес пов’язаний з РФ і коли це зміниться; скільки коштував Київстар до війни і зараз; а також про те, чи буде надійнішим зв’язок цієї зими, враховуючи перспективу російських обстрілів інфраструктури України, Олександр Комаров розповів в інтерв’ю.
https://www.youtube.com/watch?v=SIXiq9Vzz3A&t=1592s
Сергій Фурса: Російський олігарх Михайло Фрідман завжди вважався акціонером Київстару. Він є руснею під санкціями. Ці розмови активізувалися на тлі того, що Sense Bank, який раніше називався Альфа-банком, був націоналізований.
Віталій Сич: Що пов’язує вас, компанію Київстар, з Фрідманом?
Олександр Комаров: Потрібно сказати, що мене особисто нічого не пов’язує. Я професійний менеджер, який має контракт з наглядовою радою компанії Київстар.
Почну зі своєї позиції як громадянина і як генерального директора компанії. Вона, мабуть, трохи суб’єктивна, але я вважаю, що на сьогодні навколо цього питання дуже багато маніпуляцій, дуже багато неперевірених публікацій, завдання яких — розхитувати ситуацію.
Хочу підкреслити, що на сьогодні, мені здається, влада займає досить виважену позицію щодо цього питання. Чому? Тому що Київстар на 100% належить компанії VEON, яка зареєстрована в Нідерландах, яка має міноритарного акціонера — компанію LetterOne.
Читайте також: У Фрідмана судитимуться. Колишній власник Сенс Банку йде в міжнародний арбітраж через націоналізацію
Фурса: Давайте пояснимо, що таке міноритарний акціонер?
Сич: Це той, у якого менше 50% [акцій].
Комаров: Так і є. У компанії LetterOne трохи більше 47%. А у компанії насправді тисячі приватних і корпоративних акціонерів…
Фурса: Це у компанії VEON?
Комаров: Так. Тобто через розміщення на двох біржах — NASDAQ і Euronext, європейській біржі — левова частка акцій компанії це так званий free-float, який вільно продається та купується на цих двох біржах. На сьогодні левова частка [акцій Київстару] належить… Там лише великих інвестиційних фондів приблизно 60. І в загальній кількості акціонерів — 26−27% є громадянами Сполучених Штатів, а всі інші — громадяни з всього світу з більшою часткою європейців.
Компанія належить та контролюється публічною компанією, яка багато років у своїй звітності декларує, що вона не має контролюючого акціонера.
Сич: Пояснюю простою мовою. Компанія LetterOne має 47% акцій у Київстарі, а в LetterOne Фрідман має 30% плюс. Опосередковано він має 20% у Київстарі.
Комаров: Він має менше 20% у Київстарі. Так і є. Але коли ми з вами бачимо друковані заголовки, так виглядає, що вся ця компанія належить пану Фрідману.
Наприклад, найбільший міжнародний інвестор має приблизно 12%, ще один має 8%. Наприклад, хедж-фонд Shah [Capital] має 4%. Це влаштовано як великий міжнародний бізнес, який не має контролюючого інвестора.
Сич: Вам часто дорікають, що у вас серед акціонерів є Фрідман?
Комаров: Я поділю [людей] на три прошарки.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Нам не дорікають наші клієнти. Я вважаю, що Київстар як соціально орієнтована компанія, як найбільший оператор, як найбільший інвестор в інфраструктуру України, який керує найбільшою мережею телеком-зв’язку — мобільною та фіксованою — на сьогодні має рекордні показники задоволення наших споживачів, незважаючи на війну. Я думаю, що війна — це також для наших споживачів можливість сказати «дякую».
У компанії найнижчий відтік серед всіх мобільних операторів в світі. Навіть під час воєнного стану в нас відтік нашої бази не перевищує 20%. Цього року ми повертаємося до показників 16−17%. Це дуже низький показник.
Фурса: Що таке відтік?
Комаров: Відтік — це втрата частини абонентської бази. Вони можуть іти до інших. Вони можуть виїжджати з України. Там в нас також досить великі втрати.
Читайте також: Показники діяльності Київстар у 2 кварталі 2023 у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року
Сич: А тоді вони користуються роумінгом? Чи вони вже повністю вже переїхали?
Комаров: Там є різні також сегменти. Є люди, які постійно користуються [нашим зв’язком], які знаходяться за кордоном. І для цього ми (і всі інші оператори) зробили досить вигідні умови, які базуються на спеціальних угодах, яких допомагали досягати наші регулятори. Наприклад, наша комісія з питань регулювання зв’язку. І вони користуються нашим зв’язком. Півтора мільйони клієнтів кожен місяць користуються зв’язком Київстар. Це загалом з 2,5-мільйонної бази, яка користується [нашими послугами] приблизно раз на квартал. Півтора мільйони користуються кожен місяць і витрачають на голосові дзвінки хвилин або мегабайтів приблизно стільки ж, скільки вони б витрачали в Україні.
Фурса: Можна сказати, що півтора мільйона ваших клієнтів зараз за кордоном? Чи два з половиною?
Комаров: Два з половиною плюс. Тому що це ті клієнти, яких ми бачимо. Все ж таки є прошарок клієнтів, які зовсім не користуються.
Сич: Щоб закрити питання з Фрідманом. Клієнти не дорікають. Чи ви отримували натяки від Офісу президента чи від влади загалом про те, що «друзі, у вас можуть бути проблеми, давайте про це поговоримо». Бо багато російських компаній були націоналізовані чи вже в процесі націоналізації.
Комаров: Ми розуміємо, що це питання розглядається в двох контекстах. Перший контекст — це присутність VEON у Росії з Beeline. Вони також власники Beeline на 100%, як і в інших семи країнах, в яких присутній VEON. Це питання я вважаю вирішеним. Я дуже сподіваюся, що це питання тижнів. Не місяців, а тижнів.
Читайте також: Олександр Комаров, Київстар: «Я радий, що наша материнська компанія VEON завершує вихід з російського ринку»
Сич: Про вихід VEON з Beeline?
Комаров: Про вихід VEON з Beeline. Тобто VEON продає Beeline в Росії. Продає не за гроші, продає за борг. Це безгрошова транзакція.
Сич: Це для них, напевно, велика частка бізнесу?
Комаров: 50% доходу компанії робила в Росії.
Сич: Але чому вони вирішили вийти? Репутація, війна?
Комаров: Це рішення наглядової ради, що, мабуть, несумісно бути публічною компанією в індустрії, яка є критичною насправді, і залишатися в двох країнах. Тому потрібно було робити свідомий вибір, де ти будеш знаходитися, які принципи та цінності ти будеш розвивати.
Фурса: А хто купує Beeline у Росії?
Комаров: Топ-менеджмент за борг. Немає жодної фінансової транзакції, немає жодних механізмів повернення VEON у Росію.
Читайте також: Білайн пішов дисконтом. Власник Київстару зафіксував знецінення свого російського бізнесу майже на пів мільярда доларів
Фурса: Тобто аукціонів не закладається?
Комаров: Ні, жодних аукціонів не закладається. І це підкреслено у всій публічній комунікації від групи VEON.
Сич: Як це «за борг»? Я думав, що компанія Beeline досить велика в Росії.
Комаров: Частина глобального боргу VEON стає частиною боргу компанії ВимпелКом Росії.
Сич: Я думав, що втратили кілька мільярдів доларів, не продаючи.
Комаров: Я не рахував. І, безумовно, це повинні інвестиційні банкіри рахувати, зважаючи на поточні умови. Але я думаю, що дисконт може сягати 50% від довоєнної вартості цього бізнесу.
Сич: Багато компаній не вийшли з Росії, бо там відбувся перерозподіл прибутку. Ті, хто залишилися, шалені гроші заробили — і Райффайзен Банк, і OTP Bank, METRO. А ті хто виходять… Тобто вхід був, а виходу немає. Carlsberg просто забрали, Danone просто забрали, а решті не дають вийти. Рішення про вихід з Росії — це дуже сміливо, рішуче. З погляду бізнесу, ти втрачаєш мільярди.
Фурса: Це, напевно, зменшить тиск на Київстар тут, але позбутися Фрідмана як акціонера просто неможливо? Чи йдуть якісь розмови?
Комаров: Це неможливо вирішити… Безумовно, я це коментую як третя особа насправді. Я не залучений до всіх цих процесів. Я керую компанією Київстар.
Але як у патріотично налаштованої людини є мрія, що завтра я прокинуся і не буде російських акціонерів, навіть міноритарних, в складі акціонерів компанії VEON.
Безумовно, це питання акціонерів. Але мені здається, що є більш цивілізовані підходи, як це можна робити. Ми бачили такі приклади. Ми бачили на прикладі Великої Британії, коли…
Сич: Ви маєте на увазі Chelsea?
Комаров: Ні, не Chelsea. Насправді LetterOne було невеликою телекомунікаційною компанією, яка надавала послуги фіксованого зв’язку та інтернету в Великобританії. У них там була більша частка, тобто вони були контролюючим акціонером. Англійський регулятор повідомив, що це несумісно з питаннями національної безпеки, і дали їм час вийти з цього ринку.
Сич: Навіть так сформулювали? З питань національної безпеки?
Комаров: Так.
Давайте будемо також об’єктивними. Україна та Нідерланди, де зареєстрована компанія VEON, мають угоду про захист інвестицій. Згідно з цією угодою, неможливо конфіскувати бізнес. Чи є там якісь чинники, згідно з якими можна попросити або сплатити компенсацію? Так. Але експропріювати бізнес неможливо.
Сич: Раніше лунали якісь чи натяки, чи погрози від представників влади, що можливе питання націоналізації Київстару. Хоча і не знаю, хто буде керувати таким великим оператором.
Фурса: Охочих може бути дуже багато.
Сич: Кому це взагалі можна перепродати? Це не зовсім серйозно. Але після того як пролунав анонс, що VEON виходить з Росії, думаю, що це питання зняте з порядку денного. Ви в червні, мені здається, сказали, що VEON має вийти із Росії за кілька місяців. А потім вже трішки пожалкували, що ви це сказали.
Комаров: Я сказав, що за два місяці. Вже один місяць минув з того терміну, який я вказував.
І насправді, коли я казав про два місяці, я робив півтора місяці [запасу].
Сич: До 13 жовтня, анонсували ви.
Олександр Комаров: Що не вийшло? Це пов’язано з виплатою купонів по частині того боргу, який передається компанії ВимпелКом. Я не знаю, яка у вас аудиторія, наскільки професійна, але це дуже цікаве питання.
Є узгодження виходу з Росії з усіма регуляторами. Є отримані ліцензії від OFAC — це американський офіс, який контролює іноземні активи. Є отриманні ліцензії від OFC — це британський офіс. Є всі дозволи. Але коли звертаються до такої компанії як Euroclear, це бельгійська компанія, вони кажуть: «Вибачте, а в нас санкційний режим і ми не можемо цього робити». І це не єдиний приклад насправді.
Читайте також: Київстар надав допомоги українцям і ЗСУ на 1,162 млрд грн
Фурса: Це ви перерахували процедури, які треба пройти, щоб вийти з Росії?
Комаров: Так. Компанія оголосила, що вона досягла угоди у листопаді 2022 року. З того часу до червня займалася тим, що отримувала всі необхідні дозволи і погодження з адміністраціями — європейськими, англійськими та американськими.
Сич: Переходимо до інших тем. Ви заявляли, що прибутковість компанії Київстар впала з 62% до 59%. Це суперприбутковість, мені здається, ще й під час війни. Як це порівнюється з нормами прибутковості у світі і в Європі?
Комаров: Це висока прибутковість. Я думаю, що якщо зараз порахувати серед двохсот операторів, які подають свої дані в Асоціацію GSM операторів, Київстар буде у верхній квантилі.
Чому? Більшість операторів, які показують велику прибутковість, операторів з ринків, що розвиваються. І це також дуже вагомий фактор. На мобільний бізнес неможливо дивитися як на прибутковість. Це не ключовий рядок в нашому P&L (звіті про доходи і видатки — ред.). Для нас ключовим є operational free cash flow, тобто операційний, вільний фінансовий потік. Тому що за прибутком стоять інвестиції.
Якщо ви дивитеся на прибутковість, то на таких ринках як Україна, дійсно, прибутковість висока. Коли ви вже дивитеся на співвідношення вільного фінансового потоку до доходу, він досить суттєво знижується, тому що і інвестицій у нас більше. Чому у нас більше інвестицій? Ми інвестуємо не в своїй валюті. У нас закладена девальвація і неймовірна інфляція.
Читайте також: Київстар запускає нове рішення для бізнесу — сигнал точного позиціювання RTK
І все ж таки два-три фактори. Перше: Київстар є взірцевим оператором. До війни він був лідером з прибутковості в світі. Ми є найкращим бенчмарком компанії A.T. Kearney, яка робить витратний бенчмарк…
Сич: Найбільша прибутковість у світі!
Комаров: До війни.
Сич: Мається на увазі маржа чи прибуток в абсолютних цифрах?
Комаров: Ні, прибутковість. Прибутковість — це маржинальність.
Фурса: Якщо ми будемо абсолютно в цифрах рахувати, там, напевно, компанії Сполучених Штатів, з Британії…
Комаров: Безумовно, ми невеликі. Це компанія, яка до війни знову досягла мільярдного обороту в доларах. Це не дуже великий бізнес.
Фурса: Але парадокс у тому, що якість мобільного зв’язку і його вартість в Україні набагато краща, ніж в Європі.
Комаров: Дякую, Сергію. У мене точно таке враження. Але, якщо почитати коментарі під моїми постами, то трохи інша ситуація.
Сич: Бо у нас часто вважають, що там все краще. Але коли їдеш за кермом, у нас майже скрізь працює 4G. А там є «ями».
Комаров: Я дуже пишаюся: у Київській області ми досягли 98% покриття населення у LTE форматі. Дорога з Києва на захід покрита на 95%. До Одеси — на 95%. І ми над цим працюємо. Ми не зупиняємося. Дуже активно будуємо.
Фурса: Як у Грі престолів: зима близько. Вона холодна і повна жахів. Ці жахи нам точно забезпечать російські «товариші». І минулої зими найважчою, як виявилося, була не відсутність електроенергії, а відсутність зв’язку. Чи буде цього разу легше зі зв’язком під час блекаутів? Оператори якось підготувалися до того, щоб зв’язок був?
Сич: Я теж з’ясував: коли людина не знає, що відбувається, тривожність зростає дуже сильно. У мене кілька разів зникав зв’язок і інтернет. Чому? Чи буде це повторюватися цієї зими, як ви думаєте?
Комаров: Чи буде краще? Насамперед ми всі сподіваємося, що буде краще з електроенергією. Ми на це сподіваємося, але готуємося до різних сценаріїв.
Чи підготовлені ми набагато краще, ніж ми були підготовлені взимку 2022 року? Так, набагато краще. Ми багато інвестували, зарезервували повністю кор-мережу — основну мережу та мережу передачі даних. Цю мережу, яка надає зв’язок кінцевому споживачеві, ми зарезервували частково.
Фурса: Що означає «зарезервували»?
Комаров: Є два елементи. Перший елемент — ми оновили батареї. До кінця року плануємо поставити 110 тисяч нових батарей, це приблизно вісім-дев’ять тисяч сайтів із 14 тисяч загальної кількості, отримають оновлені батареї, які можуть тримати зв’язок…
Сич: Це як акумулятори.
Комаров: Це як акумулятори, але виглядає як три стійки по чотири акумулятори. Кожен акумулятор важить 40 кілограмів.
Вважаю, що до віялових відключень [електроенергії] ми підготовлені набагато краще.
Читайте також: До кінця 2023 року на базових станціях Київстар буде 110 тис. нових акумуляторів
Фурса: Якщо будуть відключення на чотири години в день, зв’язок не зникне.
Комаров: Я не можу сказати, що не зникне на 100% території, але це буде в рази краще, ніж було до цього.
Але все ще є питання блекаутів на 72, на 24 години. Це дуже великий виклик.
Як ми зараз працюємо? У нас є два фактори. Перший — це постанова РНБО, яка зобов’язує нас забезпечити зв’язок на тисячах точках місцевості по всій Україні. Ми фокусуємося на це. І також фокусуємося на те, аби забезпечити зв’язком найбільш густонаселені райони, аби більшість людей при обмежених ресурсах отримали зв’язок.
Чи буде зв’язок? Буде, можливість зв’язку буде. Але він буде більш клаптиковий, не суцільне покриття. Ми будуємо універсальну мережу на трьох…
Фурса: Це ви, Vodafone і Lifecell.
Комаров: Так. Яка складатиметься з п’яти-шести тисяч сайтів, які будуть працювати 72 години. Ви зможете знайти зв’язок, зможете зателефонувати, але такого, щоб в кожній точці міста Києва чи по всій Україні у вас був зв’язок, [не буде].
Фурса: Тобто не конкуренція працює, а кооперація.
Комаров: Так. Ми кооперуємось, інвестуємо.
Простий приклад. На початок зими 2022 року всього в Київстару було менше 700 генераторів. Зараз у Київстару 2200 генераторів, які працюють на мережі. У нас навіть генератори — не найбільша проблема. Найбільша проблема — це транспорт і люди. Ми можемо купити більше, але найняти тисячі людей…
Що таке півтора генератори три доби? Це означає, що нам потрібно мати дві бригади на добу, які зможуть обслуговувати у середньому півтора-два генератори. Ці ж півтора-два генератори потребують авто, тому що мобільний генератор потрібно вивезти, встановити і контролювати. А в стаціонарний потрібно доливати [паливо] і інше.
Сич: Ми дозволили людям ставити питання. Запитання від Павла Захарова: «На початку повномасштабного вторгнення оператори України створили внутрішній роумінг. Наскільки це рішення було складним — технічно та фінансово? Чому до цього такого не робили?»
Комаров: Тому що є конкуренція. Національний роумінг підриває засади конкурентної боротьби між операторами. Я вважаю, що національний роумінг у стандартах 2G, 3G — це екстремальний захід, який ми зробили, аби підвищити шанси для людей залишатися на зв’язку. Я знаю приклади, коли національний роумінг рятував людям життя, особливо під час спроби [росіянами] оточити Київ. Це працює.
У нормальних умовах це потрібно впроваджувати приблизно чотири-шість місяців. Ми це впровадили за тиждень. Усі пішли на досить важкі компроміси. У всіх були технічні проблеми. І навіть була реакція зі своєї бази: люди були незадоволені, тому що вони відчули це. Але ми вважали, що зробити це швидко набагато важливіше, ніж зробити це максимально комфортно для всіх клієнтів.
Фурса: Дуже багато речей були зроблені швидко, наприклад, перехід на єдину енергетичну систему з Європою. Вважалося, що потрібно кілька років. Це зробили за кілька днів. Це насправді неймовірні речі, які трапилися з нами.
Сич: Бо з’явилась екзистенційна загроза, треба було виживати, мобілізуватися. Щодо блекаутів. Я здивувався, коли дізнався, що існує указ президента (якщо помиляюся, виправте мене), який передбачає, що ви маєте тримати постачання електроенергії на свої вежі три дні, а це означає, що і зв’язок. Тобто, навіть якщо росіяни влучать ракетами в електрику, у нас буде зв’язок і інтернет три дні?
Комаров: Це трохи викривлено. Є постанова РНБО, яка підписана президентом, яка зобов’язує нас забезпечити зв’язок на цих умовних дев’яти тисячах точок. І це ми виконуємо. Але ви розумієте, дев’ять тисяч точок — це ми робимо, маючи змогу підтримувати п’ять тисяч сайтів по всій Україні.
Читайте також: В Україні запропонували законодавчо закріпити національний роумінг для маленьких сіл
Сич: Сайти — це ті, які підтримують зв’язок.
Комаров: Сайт — це технологічний майданчик, на якому розташована базова станція — одна або декілька, залежить від кількості стандартів, які там працюють. Наприклад, у Київстару таких сайтів на сьогодні приблизно 14,5 тисяч. І ще трохи менше тисячі є на тимчасово окупованих росіянами територіях.
Олександр Комаров / Фото: NV
Сич: Скільки клієнтів у Київстару? І скільки у ваших конкурентів? Чи це дійсно компанія, в якої найбільше клієнтів в країні?
Комаров: Я думаю, так. Думаю, що це на сьогодні найбільший бренд в Україні за кількістю споживачів. У нас ще 24,1 млн — це мобільні споживачі. Це сім-карти, безумовно, тому що є якась пенетрація сім-карт — одна-дві сім-карти. Але це 50% від всього ринку активних сім-карт в Україні.
Ми є лідером у наданні послуг фіксованого інтернету вдома. А на сьогодні це база приблизно 1,1 млн абонентів, домогосподарств.
І, наскільки я зрозумів з останніх новин, ми стали лідером в наданні послуг OTT TV разом з брендом Київстар ТБ.
Читайте також: Технічний директор Київстару розповів на конгресі MWC 23 як компанія долає виклики воєнного часу
Сич: У нульових я писав про mobile penetration — проникнення зв’язку. І тоді в Україні було 15−17%, а у фінів — 90% чи 102%. Я завжди дивувався, як може бути 102%, а потім зрозумів, що у когось може бути дві сім-карти. Яке в нас зараз це проникнення?
Комаров: Десь у діапазоні 110−120%. Також все ж таки, коли ми кажемо про сім-карти, там є сім-карти, які використовуються для інтернету. Але це така традиція. І це наша офіційна звітність насправді і як публічної компанії, акції якої на біржі, і як члени GSMA, ми рапортуємо в рамках одних і тих же стандартів. Тому ми рапортуємо про активні сім-карти за три місяці.
Сич: А як це порівнюється з іншими країнами?
Комаров: Є різні ринки. Все ж таки ринки пройшли таку еволюцію. Дуже багато ринків Postpaid — там менше. Коли в тебе сім-карта прив’язана до контракту, дуже часто прив’язана до якогось девайсу, до якоїсь комплексної угоди, там такого немає.
У нас, наприклад, під час блекаутів оцей показник навіть зріс на декілька відсотків, тому що люди купували другу сім-карту альтернативного оператора для того, щоб залишатися на зв’язку, про всяк випадок.
Сич: Ви знаєте, напевно, що мер Києва Віталій Кличко рахує кількість мешканців у місті за сім-картами, які «ночують» у місті. Ви, напевно, теж ведете таку статистику. Скільки зараз населення у столиці, порівнюючи з довоєнними показниками?
Комаров: Приблизно повернулися до того ж рівня, який був до війни. Але динаміка у кожному регіоні суттєво відрізняється. Наприклад, мені дуже важко перевіряти результати регіонів, тому що вони необ’єктивні, рік до року порівняти неможливо. Є динаміка міграції населення за межі області, є динаміка міграції населення за межі країни…
Сич: Ви маєте на увазі під час війни?
Комаров: З початку війну. Все було досить стабільно до війни. Це не було чинником. Зараз це дуже такий суттєвий чинник, який впливає на результати тих чи інших регіонів.
Фурса: До речі, ми озвучували статистику, що до війни 70% українців не були за кордоном. Ваша статистика підтверджує таку історію?
Комаров: Я ніколи так не рахував. Я буду спекулювати, якщо спробую відповісти на це запитання.
Сич: Ці цифри показували опитування. Вони говорили про те, що 70% українців жодного разу не виїжджали за кордон, а більшість з них навіть зі свого міста чи за межі області.
Комаров: Я думаю, це релевантна статистика. І вона не буде дуже суттєво відрізнятися від країни до країни, де можна порівняти кількість населення та площу.
Сич: Ви сказали, що цифра прибутковості для вас не є пріоритетною. Як зараз підрахувати вартість Київстару? Скільки він може коштувати? Скільки б він коштував, якби не було війни?
Комаров: Це дуже важке питання, тому що ми ніколи його не продавали.
Я знаю, є метрики, які є прийняті в цій індустрії. Є мультиплікатор до прибутку, він [визначається] в діапазоні чотири-шість для таких ринків, що розвиваються. Я думаю, що для Київстару він був максимальним — шість, тому що Київстар лідер ринку, надприбуткова компанія. І Київстар демонструє дуже сталі темпи розвитку цього бізнесу. Якщо так рахувати, то Київстар коштував більше ніж три мільярди доларів.
Я думаю, зараз внаслідок того, що суттєво знизився прибуток у валюті, і внаслідок того, що знизиться мультиплікатор (він рази в два повинен знизитися, як дисконт за війну), то це приблизно півтора мільярда доларів плюс.
Фурса: Білл Екман, це власник хедж-фонду, один з провідних інвесторів в світі, який дуже авторитетний, сказав, що він оптимістично дивиться на Україну після війни.
Сич: Це означає, що він хоче багато сюди вкладати?
Фурса: Не обов’язково. Але він вірить, що Україна буде зростати. Мені важко уявити, у що Білл Екман буде вкладати в Україні.
Комаров: У мене є скепсис.
Читайте також: Зеленський у США обговорив відбудову України з найвпливовішими американськими підприємцями
Фурса: Він був в команді американських підприємців на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Він може потім сюди нічого не інвестувати, бо немає куди йому інвестувати, чесно скажемо. Але він — велика «риба», а маленька «риба» буде дивитися, що каже Білл Екман, і робити.
Комаров: Ми інвестуємо. Ми задекларували $600 млн інвестицій, це реінвестиції. Тобто ми бачимо, що на сьогодні насправді бенефіціарами діяльності Київстар є Україна та українці.
Сич: $600 млн — це на 3 роки?
Комаров: Так і є.
Сич: Чи хтось підраховував в Київстарі, скільки компанія вклала в Україні за роки існування?
Комаров: Підраховували, я не пам’ятаю цю цифру. Зараз не найактивніший етап, відверто, ми побудували більшу частину мережі. Нам потрібно інвестувати у ємність, потрібно інвестувати в дуже важкі кейси побудови покриття у сільській місцевості. Вони економічно дуже важкі…
Сич: Тобто ви маєте вкласти стільки ж, як у Дніпрі і Києві, а отримаєте…
Комаров: Так, в нас повернення коштів в таких інвестиціях досягає 10 років, тобто це не зовсім інвестиція.
Сич: А ви самі можете це вирішувати? Ось не хочете під’єднувати це село, бо там 17 людей мешкають. Чи у вас присутній соціальний аспект? Чи влада якось це регулює і якось заохочує вас це робити?
Комаров: У нас є ліцензійні зобов’язання, але ми їх виконали. Ми ще не виконали ліцензійні зобов’язання щодо покриття доріг, вони були відкладені на шість місяців після війни. Тобто ми будемо вирішувати з регулятором, що з цим робити.
А ліцензійні зобов’язання щодо покриття населення стандартам LTE ми виконали.
Але ми це бачимо, як частину своєї соціальної відповідальності. Ми віримо, що діджиталізація — це економічний чинник, це чинник розвитку держави в смартфоні, а тому ми будуємо майже суцільне покриття.
Читайте також: Київстар став партнером форуму з розмінування, який організувало Міністерство економіки України
Фурса: У діджиталізації ми наздоганяємо світі і світ іде попереду? Чи світ просто стагнує? Що зараз у трендах світу, з погляду мобільного зв’язку?
Олександр Комаров: У тренді — 5G. Це вже навіть не інновація. Але є глибоке розчарування в 5G. Тому що економічно кейс не складається ніяк. Дуже дорого, по-перше. Не дає жодної принципово нової якості для клієнтів.
Сич: Тобто вони не відчувають різниці такої, як між 3G і 4G?
Комаров: Немає такої різниці.
І якщо у мене запитати, куди будуть рухатись ці тренди, я б сказав, що значення нових стандартів повинно знижуватися. Тому що ми рухаємося більше у конвергенцію. Мені здається, що конвергенція між фіксованими мобільними та мобільними та супутниковими, або фіксованими та супутниковими [мережами] — це буде якийсь тренд на наступне десятиріччя.
І я можу собі навіть уявити, що якийсь великий гравець, як Orange (Польща — ред.) чи Deutsche Telekom (Німеччина — ред.), запускають свої супутникові мережі для того, щоб ефективно конкурувати…
Фурса: Тобто вони будуть конкурувати із Ілоном Маском, з Starlink також?
Комаров: Так, за тотальне покриття. Тобто за те, що в тебе в аутдорі зв’язок є у будь-якій точці країни.
Читайте також: Ілон Маск і ядерні погрози Путіна. Енн Епплбаум — про те, що отримала Росія, налякавши Захід і одного американського мільярдера
Сич: А як зараз виглядає розбивка ваших доходів? Які три основні джерела доходів?
Комаров: Потрібно розділити. У нас є традиційні доходи. Традиційні доходи поділяються наступним чином: дата, мобільний інтернет — це більше 50% всіх доходів; голосові послуги, але вони потроху стагнують, але все ще велика частка; третій — це міжнародний дохід. Це також дата та голос, але [дохід], який ми отримуємо від міжнародних партнерів.
У нас насправді велика кількість людей за кордоном. Це не роумінг. Тобто умовно у Київстара більше людей за кордоном, ніж у середньостатистичного оператора в Латвії, Литві чи Естонії. Тобто ми фактично є європейським оператором на мережі, наприклад, польській або німецький; ми обслуговуємо там разом з нашим партнером півтора мільйона клієнтів кожен місяць, або 2,5 [млн клієнтів] на три місяці.
І у нас частка цього міжнародного доходу з чотирьох відсотків зросла до 12−13%.
Сич: Я почув цікаву думку: оскільки ви запровадили ці пільгові умови користування роумінгом, у Німеччині два товариша можуть купити сім-карти Київстару, і це буде дешевше, ніж сім-карти Deutsche Telekom купити.
Комаров: Так і є. Тому прибутковість…
Сич: Це німці можуть робити?
Комаров: Продають на польському OLX наші сім-карти.
Фурса: Це українська експансія.
Комаров: Це економічно неправильна експансія, тому що ми економічно дотуємо такі телефонні дзвінки або таке використання даних.
Читайте також: Україна увійшла до топ-20 країн із найдешевшим мобільним інтернетом
Ще скажу про нові бізнеси. У нових бізнесах найбільший вклад — Big Data і Cloud. Вони приблизно рівні. Нові бізнеси — це п’ять відсотків від загального доходу загалом. Але там дуже швидко розвивається Big Data, Cloud, Київстар ТБ. І я дуже сподіваюсь, що інтернет речей. Якщо ми рухаємося в Європу, повинні у нас бути автоматичні датчики, які передають з лічильників всі показники по кожній квартирі.
Сич: До того, як доєдналися до Київстару, ви кілька років керували оператором мобільного зв’язку в Казахстані. Чим відрізняється ведення бізнесу в Казахстані і в Україні? Які ваші враження? Ви там п’ять років прожили?
Комаров: П’ять з гаком років прожив в Астані. На той час відрізнялися. Це все ж таки, з погляду великого гравця, більш сталі правила гри.
Фурса: У Казахстані?
Комаров: Так. Більша дистанція між регуляцією та операторами. І досить привабливе ставлення до великих міжнародних інвесторів. Там я це відчував.
Фурса: Тобто там більше цінували міжнародних інвесторів, ніж в Україні?
Сич: Звучить, наче кращий бізнес-клімат.
Комаров: Розумієте, я все ж бачу картину лише великого інфраструктурного гравця, інвестора. До нього не приходять так просто. До нього, якщо є претензії, то вони досить великі. І вони мають якісь докази, підґрунтя якесь.
А оскільки ми публічна компанія, ми навіть рафіновані, з погляду того, як ми робимо бізнес. Тому що весь бізнес настільки великий, що підставляти його під якісь авантюрні ризики… Цього немає в системі і в культурі зовсім.
Фурса: Якось так складається, що на кожному ринку є три провідні оператори. І це специфічний закон ринку мобільного зв’язку…
Сич: Чому не п’ять?
Фурса: Чому не два, чому не чотири?
Комаров: Є п’ять. Але, якщо ви берете середню вибірку, ви абсолютно праві. Тому що це неймовірно інвестиційноємний бізнес. Для того, щоб робити цей бізнес, потрібно вкласти неймовірно великі гроші. А ємність ринку можна обрахувати.
Якщо ми подивимося на ситуацію в Україні, в нас третій гравець за свої 17 років перебування в Україні весь час під тиском прибутковості. Тобто у довгостроковій перспективі цей кейс неправильний.
Фурса: Якби четвертий оператор зайшов в Україну, він би ніколи не отримав таку частку ринку, яка б компенсувала інвестовані гроші?
Комаров: Ніколи. Третьому важко. Тому що є перевага в часі.
Сич: Третім у нас був Lifecell, мені здається.
Комаров: Так. А вам потрібно збалансувати конкуренцію і інвестицію. Тобто люди, які рахують свої бізнес-кейси, повинні розрахувати їх так, щоб побудувати національне покриття.
Сич: Я міг би припустити, що в якихось країнах, де є автократичний режим, можна зробити одного оператора мобільного зв’язку, нікого не пускати і забрати всі гроші.
Комаров: Це є. Наприклад, те, що трапилося в Казахстані, на жаль. Ринок із такого, де було чотири гравці, перетворився на ринок з трьома гравцями, де два належать державі. Тобто держава послідовно консолідувала цей ринок під себе, і Казахтелеком там найбільший телеком-гравець.
Фурса: Це для контролю? Щоб не було кольорових революцій. Вони цього бояться?
Комаров: Ні, не думаю. Я думаю, що це про управління державними інвестиціями недержавними менеджерами.
Читайте також: Половина фінансових застосунків в Україні — російські. Деякі вимагають доступ до Приват24
Фурса: Інвестиції — це дуже часто обладнання. Як поєднується Україна і китайське обладнання? Ми бачимо всі ці процеси з HUAWEI по всьому світу, а китайське обладнання в Україні грає провідну роль.
Сич: Ми просили українців ставити питання. Микола Пономаренко теж згадує, що ви багато нових станцій будуєте. А чи ви використовуєте обладнання Китаю? Чи ви приймаєте до уваги той факт, що Китай підтримує Росію? Яку частку становить продукція європейських компаній Nokia та Ericsson?
Комаров: Я вже один раз відповідав на це питання, мене майже звільнили. Це було інтерв’ю Bloomberg, там було більше покриття.
Ситуація така. На сьогодні в Україні на законодавчому рівні немає жодних заборон на роботу з китайськими виробниками обладнання. Це номер один. Номер два. Київстар завжди буде працювати, згідно з правовим механізмом регулювання, який є в індустрії: буде заборона — не будемо працювати.
На сьогодні, залежно від того, про який рівень мережі ми розповідаємо, китайці займають від 30% до 100%. Мабуть, у середньому це приблизно буде 60/40: 60% — це китайські виробники, 40% — це європейські виробники.
Але ми зараз дивимося на можливості. Що нам робити, наприклад, через технологію Open RAN. Ми підписали меморандум з компанією Rakuten, яка володіє компанією Viber, яка є одним з найбільших в світі розробників стандарту Open RAN. Вони вже запустили таку мережу в Японії. І вони стали мобільним оператором в Японії насправді. Вони отримали четверту ліцензію — на 5G, 4G; без 2G та 3G. І вони будують зараз з великими європейськими операторами два пілоти.
Ми хочемо перейняти цей досвід. І ми зараз виходимо з ними в таку концепцію, яка називається Proof of concept. Тобто ми будуємо лабораторію разом і дивимося, як можна впроваджувати цю технологію. Безумовно, ми дивимося на те, наскільки конкурентоспроможні, що нам можуть запропонувати європейські оператори у всіх тих доменах, в яких вони працюють.
Сич: Мені здається, що у світі вже є країни, які забороняють використовування HUAWEI.
Фурса: Це Канада, США.
Сич: ЄС теж це обговорював…
Комаров: Вони обговорювали, але вони віддали це місцевим регулятором. І майже немає європейських ринків, на яких це на 100% заборонено. Є деякі умови, є додаткова сертифікація.
Наприклад, Київстар сертифікує все своє обладнання. Іноді спекулюють про якісь там витоки даних. Так от всі 100% обладнання Київстару повністю сертифікуються відповідними органами.
Сич: Я так розумію: оскільки Комуністична партія Китаю контролює багато процесів в країні, то в американців, в канадців є підозра, що вони через обладнання HUAWEI можуть займатися шпигунством.
Фурса: Американці знають, як можна займатися шпигунством через обладнання, бо вони виробники. Тому вони думають, що і китайці це можуть робити.
Комаров: Це потрібно запитувати у відповідних органів. Жодних доказів у нас, як в оператора, того, що може бути якийсь витік або є якийсь бекдор у цьому обладнанні, немає.
Сич: Чи є зараз якісь місця на планеті, які є дуже бажаними для експансії сотових операторів? Чи їх вже не залишилося?
Комаров: Ні. І мені здається, що індустрія прийшла до розуміння, що географічна експансія себе не виправдовує. У бізнесі не так багато синергії. Тобто є процесна синергія, якась компетенція, яку можна перевикористати, і закупівельна синергія. Всі ринки насправді досить незалежні. У них своя регуляція. І фактори успіху — це ефективність твоєї команди на місцях та ефективність інвестицій, які ти робиш.