З 24 лютого 2022 року більшість морських портів України заблоковані. Працювати змогли тільки морські порти, які розташовані на Дунаї — Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
Минулого року вантажоперевалка через ці порти становила понад 16 мільйонів тонн. Які перспективи має Дунайський портовий кластер і чи зможе він замінити експорт морем?
Економіка Дунайського кластеру
У перші місяці повномасштабного вторгнення єдиним морським шляхом, який з’єднував Україну зі світом, був Сулінський канал — головна судноплавна протока гирла Дунаю в Румунії. Однак його пропускна здатність була вкрай низька — у середньому до трьох суден на добу проходить до наших портів.
Після звільнення острова Зміїний вдалося відкрити для проходу суден гирло Бистре, яке розташоване вже в акваторії України. Це дозволило збільшити пропускну здатність дунайських портів у 3 рази — до 9 суден на добу. Ефект для держави склав орієнтовно додаткових 10 мільйонів тонн вантажів на рік, а для економіки — додаткові $1,5 мільярда. Також за рахунок відкриття гирла Бистре на 30% знизилася ставка фрахту. Здешевлення логістики вкрай важливе для підвищення конкурентоздатності вітчизняної продукції на міжнародних ринках, яка значно похитнулася після початку війни.
Стрімкий розвиток кластеру у воєнний рік
Від початку вторгнення Україна неодноразово зверталася до Дунайської комісії, ООН, Генерального директорату з мобільності та транспорту Єврокомісії та інших міжнародних партнерів з приводу збільшення інтенсивності проведення суден Сулінським каналом. Ми бачили в цьому перспективу як для нашої країни, так і для Європи.
Також ми прийняли рішення привести у відповідність до історичних експлуатаційних характеристик українську ділянку річки Дунай та здійснити днопоглиблення біля портових причалів для можливості прийняти ще більше суден і вантажів.
Результат не забарився — довівши максимальну осадку до 6,5 метра (раніше вона становила 3,9 метра) Дунайські порти досягли рекордних 12 суднозаходів і 90 тисяч тонн на добу. Це складає ще додатково десятки мільйонів доларів щомісяця в економіці держави. Також порти розвинули свою експортну спроможність за рахунок запуску додаткових потужностей та обробки нової номенклатури вантажів. Так, розпочато експлуатацію більш як 20 нових морських терміналів, зокрема в Ренійському порту, відкрився контейнерний термінал (до цього часу дунайські порти не обробляли контейнери взагалі). Окрім цього збільшили кількість лоцманів з 16 до 62.
Внаслідок усіх цих кроків у березні цього року встановлено абсолютний місячний рекорд вантажоперевалки — 2,8 мільйона тонн, і добовий рекорд — 93,8 тисяч тонн.
Окрім цього, розвиваємо допоміжну транспортну інфраструктуру. На початку квітня відкрили залізничний прикордонний перехід Серпневе-1 — Басарабяска, що дозволило запустити вантажоперевезення відновленою залізничною дільницею Березине — Басарабяска (Молдова). Завдяки цьому ми отримуємо залізничний маршрут до українських Дунайських портів, зокрема Ренійського порту, а наші експортери отримують зручну логістику до румунського порту Галац і молдавського порту Джурджулешти.