freepik Останні події навколо lifecell та Київстар змушують прийти висновку, що держслужбовці не розуміють сенсу понять, якими оперують. Офіційна комунікація нагадує відомий анекдот про податківців, які вилучили в наркоманів речовину, схожу на біткойн. Давайте згадаємо зміст ключових понять та обговоримо хоча б найважливіші аспекти. Роман Хіміч, дослідник питань безпеки та довіри в цифровому середовищі, співзасновник Secure and Trustful Digital Environment Task Force / Фото: Роман Хіміч Нагадаємо, що обидва оператори є найбільшими з кількох десятків різноманітних бізнесів, в яких підсанкційні особи, а саме Михайло Фрідман, Петро Авен та Андрій Косогов мають економічний інтерес. Ідея експропріації цих активів ґрунтується на уявленні про наявність в підсанкційних осіб контролю або впливу на них. В даному контексті «вплив» та «контроль» це не метафори і не алегорії. В публічних компаніях, чиї акції обертаються на ключових торговельних майданчиках як от NYSE, Nasdaq або Euroindex, ці поняття мають чітко визначений зміст, детальну регламентацію відповідних процедур та ефективні механізми нагляду за їх дотриманням.
Вплив та контроль: аспекти легітимності
Аби акціонер або група акціонерів мали легітимний контроль над бізнесом, в них має бути або більшість простих голосуючих акцій, або певна кількість акцій голосуючих спеціальних. Про всяк випадок нагадаємо, що «більшість» в даному випадку означає 50% плюс одна акція. Отії Фрідман і компанія володіють lifecell та Київстар не напряму, а опосередковано. Напряму вони володіють лише акціями люксембурзької LetterOne. Ця LetterOne є власником акцій двох публічних акціонерних компаній, Veon та Turkcell. А вже Veon та Turkcell є безпосередніми власниками відповідно Київстар та lifecell.
Зараз наступає час дійсно нескладної математики. Доля LetterOne в Veon становить 47,85% голосуючих акцій та 19,8% в Turkcell. І 47,85%, і 19,8% менше, аніж 50%, тому ні про який контроль над цими компаніями з боку LetterOne та його акціонерів мова йти не може.
В цьому місці може виникнути запитання чи не забагато в будь-якому випадку 47,85%, які має LetterOne в Veon? Хіба не належить їй так званий блокуючий пакет, що зазвичай становить 25% від кількості голосуючих акцій? Відповідь проста — не належить. Акціонерна угода Veon не передбачає будь-яких спеціальних прав в будь-кого з акціонерів. Одна акція — один голос.
Розібравшись із питання про легітимний контроль, давайте глянемо на легітимний вплив, який, можливо, є в підсанкційних осіб.
Аби у легітимний спосіб впливати на діяльність компаній, підсанкційним особам потрібні повноваження. Після того, як Фрідман та Авен полишили місця в наглядовій раді Veon, зник останній привід для розмов про наявність в них легітимного впливу. В менеджмента Київстар немає жодної причини звертати увагу на будь-якого акціонера. Справа в тому, що акціонери не призначають і не звільняють співробітників, це повноваження наглядової ради. Акціонери просто не перетинаються із менеджментом, вони ізольовані від нього.
Більше того, абсолютна більшість управлінських рішень компанії Київстар замикається на її власну наглядову раду, а не раду директорів Veon. В наглядовій раді Київстар нема людей, пов’язаних з LetterOne, тобто має місце подвійна, якщо не потрійна ізоляція підсанкційних осіб від операційної діяльності. До речі, це одне з ключових завдань корпоративного управління — унеможливити втручання акціонерів в операційну діяльність.
Пояснити цей принцип можна на прикладі з військового життя. Чатовий підкоряється виключно начальнику караула, його помічнику та своєму розвідному. На період знаходження на посту всі одразу вищі командири та начальники включно із Верховним головнокомандуючим втрачають будь яку владу над ним. Будь-які їхні намагання зайти на пост, який захищається чатовим, мають бути припинені у будь-який спосіб. Отже, чатовий та інші караульні ізолюються від будь-яких впливів на час перебування в караулі.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Все вищесказане було про легітимні вплив та контроль. Що можна сказати про ризики нелегітимного впливу з боку підсанкційних осіб? Давайте зануримося в найбільш гарячу тему деструктивних впливів на Україну, провідниками яких, теоретично, можуть виступати арештовані активи підсанкційних осіб. Що саме можливо у випадку lifecell та Київстар, а що виглядає як сова, натягнута на глобус?
Саботаж? Диверсії? Шпіонаж?
Після того, як Veon позбулася російського Вимпелкому, аргумент про фінансування російського агресії втратив актуальність. Податки в російський бюджет сплачувала лише компанія «Вимпелком» на російському ринку. Внаслідок санкцій Британії та США, накладених ще у 2022 році, Фрідман та Авен узагалі втратили доступ до власних активів, позбавлені права отримувати дивіденди та голосувати, тож в принципі не можуть нічого фінансувати. LetterOne зобов’язань перед російським бюджетом теж не має.
В сухому залишку маємо підозри саботажу, диверсії та шпіонажу. Наскільки обґрунтовані ці побоювання і чи може експропріація мобільного оператора нейтралізувати ці ризики?
На сьогоднішній день нема жодних підстав говорити про те, що lifecell та Київстар щось саботують. Навпаки, на додачу до своїх нормативних обов’язків та масштабних зобов’язань з розвитку загальнонаціонального LTE-покриття, взятого напередодні війни, обидві компанії з початку війни взяли на себе тягар участі в загальнонаціональному спротиві. Наведемо кілька цифр, які характеризують діяльність компаній після 24.02.22.
Оскільки Київстар є лідером ринку, чиї можливості в рази перевищують lifecell, обмежимося даними лише однієї компанії. Турки роблять не менше з поправкою на розмір свого бізнесу.
Отже, за час війни Київстар сплатив до бюджету 15,2 млрд грн податків та зборів, в тому числі авансом. Капітальні витрати в 2022 році зросли на 35% у порівнянні з 2021 роком і сягнули 8,2 млрд грн. Компанія надала 1,370 млрд грн на потреби ЗСУ, лікарень та людей похилого віку. Забезпечено безкоштовним інтернетом 1450 бомбосховищ, 1184 модульних будинків для переселенців
Окрім безперервного виконання аварійних робіт та відновлення знищеної інфраструктури, Київстар продовжує розвивати власні мережі. За час війни до мережі 4G підключено понад 3500 населених пунктів. Майже 10 тисяч базових станцій 3G було модернізовано до 4G, побудовано понад 1 тисячу нових базових станцій 4G. За час війни 4G-покриття з’явилося майже на 5,5 тисяч кілометрах автодоріг, що становить 35% автомобільних шляхів на підконтрольній території. Як результат під час війни використання мобільної передачі даних збільшилось на 25,6%, а кількість абонентів 4G на 13,5%.
Просто зараз компанія в екстреному порядку готує свої мережі до роботи в умовах відсутності електроживлення. На сьогоднішній день на це спрямовано майже 1 млрд грн. Понад 2 тисячі технічних майданчиків мобільного зв`язку забезпечені стаціонарними і переносними дизель-генераторами. Загальна кількість такого обладнання, в порівнянні з 2021 роком, зросла утричі. На базових станціях до кінця року буде 110 тисяч більш ємнісних акумуляторів, які забезпечують 4−6 годин автономної роботи. До кінця року 70% мережі фіксованого інтернету буде забезпечено джерелами безперебійного живлення, для чого знадобилися 50 тисяч блоків безперебійного живлення.
Цього року Veon та Київстар заявили про готовність інвестувати в Україну протягом трьох років 600 млн доларів США, що становить вражаючі 25 млрд грн по нинішньому курсу.
Тоді, може, діверсії та шпіонаж? Несанкціонований доступ до інформації, «злив» персональних даних і таке інше. Чи не являються українські оператори «вухом Кремля»?
На тлі катастрофічної ситуації із державними ІТ-системами у випадку українських операторів мобільного зв’язку нічого подібного наразі не спостерігалося. Вони ані на хвилину не припиняли надання послуг. Не скасовано або призупинено жодної послуги, включно із найбільш складними.
Говорячи про ризики деструктивної діяльності, варто брати до уваги декілька моментів. По-перше, втручання в роботу мережі мобільного зв’язку потребує складних технічних рішень. Так зване ядро мережі, де обробляється інформація, фізично ізольоване від Інтернет. Аби перетворити оператора у «вухо» закордонних розвідок, необхідно, щонайменше, організувати фізичний канал для зв’язку із зовнішнім світом. По-друге, необхідно модифікувати програмне забезпечення ядра мережі, подолавши низку захисних механізмов, в тому числі режимно-адміністративних.
Не вдаючись в зайві в даному контексті деталі, сформулюємо ключову тезу: проведення диверсійно-шпигунської діяльності на базі операторських компаній, які знаходяться під щільним наглядом власної СБ та постійним контролем СБУ, практично неможливе. На сьогоднішній день немає жодних прикладів, які б дозволили сумніватися в ефективності безпекових процедур, що застосовуються до цих компаній. Українські оператори мобільного зв`язку ні на хвилину не припиняли надання послуг, не скасували і не призупинили жодної послуги, включно із найбільш складними, і на сьогодні жодних підтверджених фактів несанкціонованого втручання в роботу мобільних мереж немає.
То що далі?
Експропріація lifecell та Київстар не вирішує жодної проблеми, не усуває жодного ризику. Замість цього створює вона нові і дуже суттєві. В першу чергу мова йде про скандал із рештою акціонерів обох компаній та контролюючих органів країн, де вони зареєстровані. «Центр права і політики імені Станислава Дністрянського» пропонує докладний огляд проблем, які виникають внаслідок російських активів. Огляд так і називається: «Конфіскація російських активів і захист прав третіх осіб: практика ВАКС та ЄСПЛ». Виявляється, ми вже маємо кілька аналогічних справ, які дозволяють спрогнозувати подальший розвиток подій навколо lifecell та Київстар. В своєму висновку автори огляду пишуть:
«…Найбільш складними в цьому контексті є справи щодо стягнення корпоративних прав у юридичних особах, власниками яких є інші юридичні особи, які зареєстровані в іноземних юрисдикціях, і власниками часток у яких є як підсанкційні, так і непідсанкційні особи (…) Ігнорування захисту майнових прав третіх осіб у ході конфіскації російських активів не піде на користь санкційній політиці, оскільки підстав для вилучення у таких осіб належних їм активів немає. Тому вони мають усі шанси вимагати компенсації завданих їм збитків якщо не на національному рівні, то у ЄСПЛ». Ще один аспект проблеми вказаний в публікації Forbes:
«…Інша складність — в України є чинна двостороння угода про взаємний захист інвестицій з Нідерландами. Її мета — надання інвесторам гарантій щодо захисту від незаконної конфіскації або націоналізації активів. Аналогічна угода з вересня 2018-го існує з Туреччиною, а найбільший акціонер Turkcell — турецький державний фонд.».
У випадку lifecell ситуацію ще більш ускладнює напівдержавний характер Turkcell та агресивна манера поводження турецького лідера. З початку війни Реджеп Ердоган саботує зусилля проукраїнської коаліції, отримуючи з цього неабиякий зиск. Туреччина має потужні важелі впливу на Київ і не має проукраїнських сантиментів. Є велика ймовірність, що спроба конфіскації активу турецької держави спровокує відповідні кроки Анкари, до чого український МЗС навряд чи буде готовий.
Все це виглядає як помилка, добре якщо тільки прикра, але, цілком можливо, страшна.
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Директор ЦРУ Вільям Бернс написав книжку,
яка, на мою думку, має бути обов’язковою для прочитання тими, хто прагне зрозуміти всі важливі події у світі з кінця ХХ століття, зокрема за кулісами дипломатії, міжнародної політики
Кирило Буданов, начальник ГУР, — про книгу
Невидима сила. Як працює американська дипломатія
Повний текст про улюблені книжки
Буданова читайте в номері,
що можна придбати тут
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Путін був змушений вбити одного зі своїх найдовіреніших лейтенантів, Пригожина, на очах у всього світу, щоб показати, що він все ще головний. Це схоже на кінець гангстерського фільму Обличчя зі шрамом, коли Тоні Монтана вбиває свого найкращого друга
Борис Джонсон, британський експрем’єр
Повне інтерв’ю з Джонсоном
читайте в номері,
що можна придбати тут
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Європейський Союз з’явився тільки тому, що Захід програв всі війни за свої імперії
Тімоті Снайдер, знаменитий американський історик
Повне інтерв’ю з Снайдером
читайте в номері,
що можна придбати тут
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Володимир Зеленський є президентом країни в стані війни понад 600 днів, він неабияк втомився, і я не впевнений, що він настільки жадає влади, що захоче лишитися при владі назавжди
Френсіс Фукуяма, зірковий американський політолог і філософ
Повне інтерв’ю з Фукуямою
читайте в номері,
що можна придбати тут