Інтерпайп Доля зеленої сталі в загальному виробництві українських металургів збільшилася до 10 %. Металургійна галузь, мабуть, виявилася однією з найбільш постраждалих сфер економіки України від широкомасштабного вторгнення росії. Воно й не дивно, адже мало хто може витримати руйнацію та окупацію підприємств на сході, знищення ракетними ударами транспортної та енергетичної інфраструктури, блокування морських портів, через які йде експорт металургійної продукції.
Цього літа в Офісі президента України вже заявили, що одним із пріоритетів післявоєнного відновлення економіки стане створення нових підприємств зеленої металургії, адже галузь забезпечувала 10 % ВВП та майже пів мільйона робочих місць. Природньо, що для цього знадобляться десятки мільярдів доларів інвестицій. «Логічно відбудовуватись зеленими методами відповідно до нових технологій. Наше бачення — побудувати в Україні зелену металургію з потужностями 50 млн т сталі», — каже Ростислав Шурма, заступник голови Офісу президента.
Отже, концептуально зафіксовано, що Україна рухатиметься в напрямку реалізації європейського Green Deal, кінцева мета якого є кліматично-нейтральний регіон до 2050 року. «Неймовірно, але факт: за даними світової сталеливарної асоціації Worldsteel, кожна десята вироблена в Україні у 2022 році тонна сталі вже є зеленою. Якщо у 2020‑му доля зеленої сталі в загальному виробництві українських металургів становила 5,5 %, у 2021‑му — 5,8 %, то торік цей показник зріс до 10,6 %», — каже голова аналітичного центру CMD-Ukraine, доктор економічних наук Ігор Гужва.
Для розвитку зеленої металургії в Україні потрібна доступна зелена електроенергія та фізична наявність в країні металобрухту
Безумовно, це відбулося, за словами експерта, через втрату великих підприємств із традиційним методом виробництва сталі в Маріуполі. В результаті доля киснево-конверторної технології в загальному українському виготовленні сталі впала до 65,5 % із 76 %. Проте разом із тим зросла доля мартенівської сталі до 23,9 % із 18,2 %.
Найбільш зеленим способом виплавки сталі на сьогодні є електрометалургія. Він більш екологічний, ніж мартенівська та киснево-конверторна технології, які залишають дуже великий вуглецевий слід. У першому випадку парникові викиди перевищують 2.500 кг СО2 на 1 тонну сталі, у другому — 1.800‑2.000 кг СО2. І тільки електропечі забезпечують максимальну близькість до філософії Green Deal — 250‑300 кг СО2 на 1 тонну сталі.
Зараз флагманом зеленої металургії в Україні є Інтерпайп Сталь. «Цей завод збудували ще у 2012 році, коли про зелену трансформацію ще ніхто серйозно не говорив ані в нашій країні, ані у світі. Будівництво нового електросталеплавильного комплексу дозволило остаточно відмовитися від екологічно брудного мартенівського способу виробництва сталі, а також знизити викиди СО2 у 10 разів, споживання природного газу — у вісім разів», — каже Владислав Варнавський, директор з екології та промислової безпеки компанії Інтерпайп.
Фото: Інтерпайп
Вплив на навколишнє середовище повністю мінімізовано ще й за рахунок встановлення на Інтерпайп Сталі сучасної системи газо- і пилоочистки. Вона уловлює більшість викидів шкідливих речовин і пилу в атмосферу. Всі викиди абсорбуються на фільтрах у гранули. При цьому проблема забруднення річки Дніпро вирішена завдяки впровадженню замкненої системи оборотного водопостачання. Інтерпайп Сталь не скидає промислові стоки в зовнішні водойми: вода очищається і повторно використовується на виробництві.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Щодо виробничого шуму, то він теж відсутній. Спеціальний шумоізоляційний кожух, побудований навколо електродугової печі, так званий dog-house, нагадує своєрідну будку-ковпак, яка поглинає всі виробничі шуми безпосередньо на виробництві.
На жаль, у масштабах металургії країни Інтерпайп Сталь — це скоріше приємне виключення, адже майже 90 % усієї української сталі все ще виробляється в мартенах чи конверторах, які генерують в атмосферу величезну кількість забруднювачів. Євросоюз поступово відмовляється від цих технологій на користь більш сучасних.
І саме це є найбільш критичним для українських метпідприємств, оскільки вже з 1 жовтня цього року Єврокомісія в рамах механізму транскордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Мechanism, CBAM) фактично запровадить так званий екологічний податок на імпорт продукції, яка вироблена без урахування сучасних екологічних норм. До 2025 року діятиме перехідний період, а після цього у європейців з’явиться реальний економічний важіль, а не лише теоретичні розмови про захист навколишнього середовища.
Тобто якби «вуглецевий» податок ЄС стягував уже сьогодні, 90 % української сталі не потрапили б на європейський ринок, як невідповідні екологічним вимогам за прямими парниковими викидами (т. з. Scope 1). Однак після цього неприємності для української, вже зеленої сталі не закінчуються, адже продукція перевіряється за вуглецевим слідом тих енергоресурсів, які було спожито під час виробництва сталі (т. з. Scope 2).
З електрикою в Україні, на перший погляд, не має бути проблем. Наша країна має велику кількість відновлюваних джерел електроенергії та кілька потужних атомних електростанцій. «На початку 2022 року Єврокомісія прирівняла АЕС та електростанції, що працюють на природному газі, до „зелених“ енергетичних потужностей. Питання в тому, наскільки ці обсяги будуть доступні для промисловості», — нагадує Владислав Варнавський.
Найбільш проблемним моментом залишається наявність металобрухту. За даними асоціації УАВтормет, у 2022 році заготівля брухту впала в 4 рази — із 4,1 млн т до майже 900 тис. т. «Така тенденція триває і цього року при збільшенні експорту брухту в рази. Вочевидь, аби металургійна галузь мала можливість переходити на зелені рейки, необхідно залишати сировину в країні та перезапускати оброблюючі виробництва, які збільшать обсяги заготівлі брухту як бази для зеленої сталі», — констатує Ігор Гужва.
Фото: Інтерпайп
Можливо, найголовнішим питанням стане верифікація того, що готова продукція, сировина та енергоресурси є зеленими не лише на словах. Щоб виробник міг довести відповідність усім нормам та стандартам. Деякі зміни, які потрібні для цього, вже зафіксовані в законі щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України, який цього літа підписав президент України Володимир Зеленський.
Зокрема, завдяки документу будуть запроваджені гарантії походження — електронні сертифікати, які підтверджують, що «визначена кількість електричної енергії вироблена з відновлюваних джерел енергії, підтверджує її екологічну цінність і засвідчує права, пов’язані з позитивним ефектом від виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії». Їх видаватиме Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Завдяки цьому споживач, зокрема, в ЄС знатиме, що використана українським виробником електроенергія є екологічно чистою. Подальший розвиток української законодавчої бази та її гармонізація з європейськими нормами дозволить металургам України стати невід’ємною частиною Європи.