За мозковою активністю студентів спостерігали за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ). А ще всі респонденти заповнили анкети UCLA Loneliness Scale, які визначають рівень самотності. На основі цих даних учасників дослідження розділили на дві групи.
Експеримент проводила психолог Еліза Бек з колегами. Вони вивчили реакції в 214 різних областях мозку студентів на стимули в роликах. Завдяки цьому вдалося визначити, чи є відмінності між двома фокус-групами.
Показники у не самотніх людей були схожі між собою з неврологічної точки зору. А ось студенти, які відчувають самотність, найчастіше мали унікальні реакції. Відмінності між фокус-групами було помітно в мережі пасивного режиму роботи мозку та області винагород.
«Отримані нами результати дають змогу припустити, що самотні люди сприймають навколишній світ і один одного не так, як їхні однолітки, що може сприяти зниженню почуття розуміння, яке часто супроводжує самотність», — заявили вчені.
Поки що незрозуміло, як саме класифікувати унікальні реакції мозку в самотніх людей. Вони можуть бути як причиною, так і наслідком самотності. Однак учені наголосили, що проблеми з почуттям розуміння в таких індивідів створюють труднощі під час побудови стосунків.