Екзопланета LTT9779 b на орбіті своєї зірки (Фото:ЕКА) LTT9779 b розташована на відстані 262 світлових років від Землі і покрита хмарами силікатів. Саме це дає їй приголомшливо високе альбедо — від поверхні планети відбивається 80% сонячних променів. Крім Місяця, найяскравішим об’єктом на нашому нічному небі є планета Венера, товстий шар хмар якої відбиває близько 75% сонячного світла. Для порівняння, Земля відбиває тільки близько 30% падаючого сонячного світла.
Тепер астрономи вперше знайшли екзопланету, яка може зрівнятися за блиском із Венерою: планета LTT9779 b. Нові детальні вимірювання місії ЄКА Хеопс показують, що ця планета відбиває колосальні 80% світла, випромінюваного її батьківською зіркою.
Екзопланета розміром приблизно з Нептун, що робить її найбільшим дзеркалом у Всесвіті, про яке ми знаємо сьогодні. Причина її високої відбивної здатності полягає в тому, що вона покрита металевими хмарами. Переважно вони зроблені із силікату, що споріднює їх із піском і склом на Землі — з домішкою металів на кшталт титану.
«Уявіть собі палаючий світ, близький до своєї зірки, з важкими хмарами металів, що ширяють у повітрі, з яких падають краплі титану», — каже Джеймс Дженкінс, астроном з Університету Дієго Порталеса і CATA (Сантьяго, Чилі).
Високе альбедо LTT9779 b стало несподіванкою, оскільки температуру сторони планети, зверненої до її зірки, оцінюють приблизно у 2000 °C. Будь-яка температура, вища за 100 °C, занадто висока для утворення водяних хмар, але температура атмосфери цієї планети має бути занадто високою навіть для хмар із металу або скла.
Відбивна здатність — не єдина дивовижна особливість LTT9779 b. Її розмір і температура роблять планету так званим «надгарячим нептуном», але жодні інші подібні об’єкти такого розміру і маси не обертаються настільки близько до своєї зірки.
Планета має радіус у 4,7 раза більший за земний, а рік на LTT9779 b триває лише 19 годин. Усі виявлені раніше планети, що здійснюють оберт навколо своєї зірки менш ніж за добу, є або «гарячими юпітерами» — газовими гігантами з радіусом щонайменше вдесятеро більшим за земний, — або кам’янистими планетами, меншими за два земні радіуси.
«Це планета, якої не повинно існувати, — каже Вів’єн Пармантьє, науковий співробітник Обсерваторії Лазурного Берега (Франція). — Ми вважаємо, що в майбутньому зірка цієї планети знищить її атмосферу».