Наднова на фото телескопа (Фото:B. Frye et al., ApJ) Викривлена наднова, що з’явилася тричі на одній фотографії, стала ключем до розгадки протиріччя в нашому розумінні космосу. Наднова типу 1a, що отримала ім’я SN H0pe, вперше була помічена на знімках, зроблених космічним телескопом Джеймса Вебба (JWST) у березні. На фотографіях вона являє собою дугу помаранчевого світла з трьома яскравими цятками, що оточують галактику PLCK G165.7+67.0 (G165), яка розташована в 4,5 мільярдах світлових років від Землі.
Ефект світлової дуги пояснюється гравітаційним лінзуванням — викривленням світла від далекого об’єкта, коли воно проходить крізь простір-час, викривлений гравітацією масивного об’єкта, що перебуває між спостерігачем і об’єктом. Це робить віддалені об’єкти яскравішими і полегшує їхній аналіз.
На перший погляд, три яскраві точки в дузі навколо G165 можуть здатися потрійним джерелом світла, але насправді наднова, що знаходиться в 16 мільярдах світлових років від нас, була продубльована ефектом лінзування. Астрофізик і науковий оглядач Ітан Сігел припускає, що SN H0pe може допомогти розв’язати давнє протиріччя в космології, відоме як «напруга Габбла».
Напруга Габбла виникає з розбіжностей між двома методами вимірювання швидкості розширення Всесвіту — відомої як постійна Габбла. Один метод, заснований на космічному мікрохвильовому фоні (CMB), надає одне значення сталої Габбла, тоді як другий метод, що вимірює віддалення конкретних об’єктів, як-от галактики і наднові, надає трохи вищі значення.
SN H0pe, як наднова типу 1a, вважається надійною «стандартною свічкою», що дає змогу виміряти швидкість розширення Всесвіту. Її яскравість починається майже однаково і поступово згасає з часом. Використовуючи такі стандартні свічки на різних відстанях, вчені можуть визначити швидкість розширення Всесвіту.
СН H0pe має особливе значення, оскільки вона є другою за дальністю надновою типу 1a, коли-небудь виявленою. Вчені сподіваються, що подальші спостереження і розробки телескопа Джеймса Вебба дадуть змогу використати SN H0pe для отримання точніших даних про сталу Хаббла і, можливо, розв’язання довгої головоломки в космології.