Україна оголосила про намір централізувати управління державними комерційними активами (компаніями та нерухомістю, що належать державі). Проєкт делегований Фонду державного майна України (ФДМУ).
Ідея охоплює плани зі створення та поділу портфелю на Суверенний фонд, земельний банк та інвестиційний фонд нерухомості. ФДМУ також оголосив, що проводить оцінку понад трьох тисяч державних підприємств, щоб вирішити, які з них будуть розвиватися, продаватися або закриватися і ліквідуватися. Нестратегічні державні підприємства, які будуть виставлені на продаж, передаватимуться Кабінету Міністрів для приватизації.
Читайте також: Андрій Третяк Як уникнути ризиків розкрадання коштів у процесі відновлення України
Майбутнє управління державними активами в Україні перебуває лише на стадії планування, але ключові уроки можна винести з міжнародного досвіду. Інші країни виграли від того, що поставили управління державними підприємствами на відстань витягнутої руки від політичного класу, а також уникали фрагментації інституційних обов’язків. Професіоналізація та структура підзвітності корпоративного типу також виявилися корисними. Приватизаційні зусилля мають уникати «гарячого розпродажу» активів олігархів і спрямовуватись на користь розвитку бізнесу, зайнятості та враховувати вплив на навколишнє середовище.
Необхідно також враховувати статус України як країни, що постраждала від війни. Управління державними активами вимагає значних зусиль навіть у мирний час. На додаток, згідно з нещодавнім звітом, збитки, завдані інфраструктурним об’єктам в Україні з початку російського повномасштабного вторгнення до лютого 2023 року, були величезними — близько $86 мільярдів. Руйнувань зазнали більшість найважливіших державних підприємств України в енергетиці, транспорті, нерухомості та інших секторах.
Успіх остаточного післявоєнного економічного відновлення та зростання України значною мірою залежатиме від інвестиційних потоків приватного сектору. А вони спиратимуться на прозорі та рівні умови гри, вільні від домінування державних компаній, що керуються політичними інтересами. Відновлення важливої інфраструктури, пошкодженої війною, також має вирішальне значення. Враховуючи масштаби державного сектору та його присутність у багатьох конкурентних галузях, таких як енергетика, транспорт, фінанси, виробництво та нерухомість, приватні інвестори прагнутимуть отримати гарантії того, що державний портфель працює на суто комерційних засадах, без політичних упереджень, несправедливих переваг чи ринкових викривлень.
Ефективна трансформація управління державними комерційними активами, в результаті, відкриє шлях до ширшого залучення інвестицій в країну та її майбутнього розвитку як сталої ринкової економіки. Запровадження професійного управління державними комерційними активами може змінити спосіб ведення бізнесу в Україні, стати рушієм економічного зростання та фіскального простору, а також сприяти впровадженню європейських практик ведення бізнесу, які фокусуються на прозорості та підзвітності.
Першим кроком трансформації має бути правильне розуміння вартості портфеля, навіть якщо це лише орієнтовна оцінка. Вартість портфеля нерухомості здебільшого невідома. Було б корисно мати орієнтовну оцінку вартості — карту активів. Говорити про кількість державних підприємств не має сенсу, оскільки право власності на активи, що використовуються, іноді не належить компаніям, а залишається за державною бюрократією.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Для максимізації надходжень від будь-якого продажу або ліквідації першочерговим параметром є вартість. Фрагментований процес, який знижує прозорість і можливість чіткого розподілу відповідальності та підзвітності, з використанням земельного банку або інвестиційних фондів, не сприятиме створенню вартості. Оскільки такий процес не забезпечує приватному сектору системи, притаманної корпоративному сектору, таку як, наприклад, Фонд суспільного добробуту. Створення інвестиційного фонду (як Інвестиційний фонд нерухомості) без попередньої структуризації на ринкові сегменти, з професійною радою директорів та менеджментом, які можуть розвивати активи, не відповідає інтересам платників податків.
Прозорість і чітка мета в рамках такої структури, як у Фонді суспільного добробуту, дозволять усім зацікавленим сторонам вимагати від ради директорів і керівництва підзвітності, щоб створити максимальні можливості з мінімальним фіскальним ризиком, одночасно підтримуючи підвищення продуктивності та економічне зростання для економіки в цілому.
Непрозорі та фрагментовані структури з нечіткою відповідальністю та підзвітністю призведуть лише до надмірної передачі суспільної цінності приватному сектору.
Інші країни виграли від того, що поставили управління державними підприємствами на відстань витягнутої руки від політичного класу
Навіть якщо ви маєте намір повністю продати портфель державних комерційних активів, дуже важливо, щоб це відбувалося на відчутній відстані від політики, в рамках структури холдингу, а не всередині урядової бюрократії. Фонд суспільного добробуту може використовувати всі інструменти приватного сектору для вибору найкращого часу та процесу продажу активів, виключно з комерційних міркувань.
Суттєву різницю з таким підходом ми бачимо, коли, наприклад, уряду потрібні гроші для бюджету. Поспішний продаж активу від самого початку є невигідним з комерційної точки зору. Хоча запит на отримання дивідендів від холдингової компанії можна проводити з існуючого балансу компанії без обов’язкового продажу активу, це у будь-якому разі може бути не найкращим рішенням з точки зору ціноутворення.
Читайте також: Рустем Умєров Як зацікавити інвесторів вкласти мільярди в Україну
Натомість усі активи виграють від комерційної структури, яка допомагає запровадити найефективніше використання. Раціоналізація та фокусування портфеля передбачає визначення того, які активи досягли справедливої вартості та отримають більшу вигоду від своєчасного продажу, ніж від подальшого розвитку. Це можливо лише в рамках холдингової компанії, тому будь-який продаж може бути здійснений у найкращий момент відповідного ринкового циклу, в рамках ширшого бізнес-плану для максимізації прибутковості всього портфеля.
Фонд суспільного добробуту стане фінансовим інструментом для отримання додаткових доходів для уряду, покращення боргової стійкості та, зрештою, зниження вартості капіталу для уряду, під керівництвом Міністерства фінансів як єдиного розпорядника і підзвітного та відповідального за його успіх Міністра фінансів.