Коментуючи введення односторонніх заборон з боку Польщі, Угорщини та Словаччини на українське зерно після рішення Європейської Комісії зняти обмеження, Качка сказав, що «на наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії».
Торгпред України вважає, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, а спричинила те, що він назвав «найбільшою системною проблемою» — чи можуть міжнародні торговельні партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС.
«Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торговельних переговорах та інститутом торговельної політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі», — сказав Качка і додав, що, на його думку, «системний підхід Будапешта і Варшави щодо ігнорування позиції інституцій ЄС у торговельній політиці буде проблемою для ЄС загалом, тому що тут немає єдності».
Київ планує подати позов на ці три країни до СОТ, а не через власну торговельну угоду з ЄС.
«Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться відносно торговельних партнерів і свого Союзу, тому що це може впливати і на інші держави», — наголосив він.
У той час як Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, Польща запровадила додаткові заборони на українське борошно та корми. Угорщина, за словами Качки, йде ще далі і забороняє ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включно з м’ясом.
«Ці довільні заборони просто смішні. Я думаю, що Угорщина тут робить політичну заяву про те, що вона хоче заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель. І саме тому я думаю, що це дуже сміливий рух проти нас обох з боку Будапешта», — наголосив Качка.
Хоча додаткові заборони Угорщини мають здебільшого символічний характер, з огляду на те, що Україна не експортує в країну багато яловичини та свинини, заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту, зазначив Качка. Якщо Варшава не скасує ці додаткові заборони, «ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти і заборонимо імпорт фруктів і овочів з Польщі».
Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від напливу української продукції, що призвело до зниження цін, але Качка заперечив, що ці міркування є хибними: «Польська заборона не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, бо ціни є глобальними — те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці».
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Представник ЄС повідомив виданню, що Брюссель сподівається розв’язати цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі його раптового різкого зростання.
Відповідаючи на запитання про цю потенційну угоду, Качка сказав, що Київ готовий «узяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не спричинив цунамі в сусідніх країнах», і запровадить систему експортних ліцензій на зерно «у реальному часі» для обох країн, що сповільнить експорт до сусідніх країн та дасть змогу Україні «швидко відреагувати» в разі виявлення сплеску.
Як повідомлялося, заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, було продовжено до 15 вересня.
У п’ятницю, 15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом у сусідні країни. Того самого дня Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони на імпорт українських агротоварів. Крім пшениці, ріпаку, соняшнику і кукурудзи Польща заборонила ввезення в країну круп і борошна, а Угорщина розширила список до 25 позицій.