Від минулого року в Україні виникли проблеми із генерацією електрики через масові обстріли критично важливої інфраструктури. Вже тоді багато бізнесів почали «евакуацію» своїх IT-систем у центри обробки даних (ЦОД).
За оцінками експертів, ситуація з віяловими відключеннями електрики може повторитися у літній пік споживання. А на ремонт і модернізацію української енергосистеми підуть роки. Тому вже зараз компаніям потрібно подбати про те, щоб правильно спроєктувати власні IT-системи і використовувати електроенергію ефективно, заощаджуючи ресурси та знаходячи нові можливості.
Як зберегти працездатність бізнесу без електрики?
Відключення електрики суттєво впливає на продуктивність бізнесів та, відповідно, їхні доходи. Що робити? Подумати про альтернативні способи зберігання даних і можливі рішення цієї проблеми, а саме:
- Використовувати дизельний генератор або самостійно генерувати електроенергію, встановивши сонячні панелі. Останній варіант досить складний у реалізації: через те, що енергія не генерується у нічний час, потрібно створювати сонячні станції, які накопичують електрику. Для цього необхідні величезні обсяги акумуляторів і площі для їх розміщення, що робить це рішення дуже витратним.
- Також можна перенести свої потужності до ЦОД. Цим треба займатися вже зараз, якщо ви ще не розпочали такий процес. Багато українських компаній, які не можуть допустити перебоїв у роботі IT-систем, уже мігрували, тому ЦОДи в Україні переповнені. Під час відсутності електроенергії вони функціонують на дизельних генераторах, щоб забезпечити безперервну роботу. Також місцеві ЦОДи можуть стати ціллю обстрілів і наразитися на інші ризики, тому варто задуматися про можливість міграції IT за кордон.
- Ще один варіант — зберігати важливі дані у хмарі. Тут важливо не забувати, що українські хмари також розміщуються в ЦОДах в Україні і їх стосується все вищезгадане.
- Можна зупинитися і на іншому способі — розмістити дані на фізичному устаткуванні. Тут усе залежить від масштабів компанії. Якщо це порівняно невеликий бізнес, для функціонування якого не потрібно багато ресурсів, хмара є оптимальним рішенням. Але чим більша компанія, то дорожче воно обійдеться. До 10 віртуальних серверів — це низькі обсяги, при яких хмара буде найкращим рішенням. 50−100 або більше — вигідніше використовуватиме власне обладнання. При цьому і хмара, і фізичні сервери споживають приблизно однакову кількість електрики.
Наш досвід у використанні дизельних генераторів та інших джерел енергії показує, що це вигідний і швидкий варіант для аварійного доступу до електрики. Наприклад, у ЦОДі Dattum система резервування електропостачання має наступний вигляд: акумуляторні батареї, які підключені до наявної системи, та три дизельні генератори, які запускаються вже під час роботи акумуляторів. Зазвичай вистачає кількох хвилин, щоб почали працювати генератори, але вимоги до сертифікації ЦОД зобов’язують мати запас потужності акумуляторів на строк до півгодини.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Дефіцит електрики — чим компенсувати?
Багато бізнесів в Україні досі використовують застаріле обладнання. Такі рішення споживають більше електрики. За підрахунками фахівців Tet, заміна п’яти старих серверів на новий допоможе значно покращити електроспоживання. Як результат, купівля нового обладнання коштуватиме дешевше, ніж підтримка старого. До того ж заміна на нові накопичувачі SSD, NVMe дозволить компаніям заощаджувати електрику, ставати більш «зеленими» та енергоефективними.
«Еміграція» на Північ
Будь-яка міграція IT-систем — це досить складний і ресурсомісткий процес, тому перед цим слід уважно зважити всі за і проти. Країни Скандинавії та Балтії, завдяки своєму розташуванню, можуть стати найкращим вибором, оскільки їхня середньорічна температура дуже вигідна для роботи ЦОДів і вибір можливостей там великий.
Відкритим залишається питання каналів передачі даних, адже через збільшення відстані можуть збільшитись і затримки. Але все це вирішується, і дистанції у кілька тисяч кілометрів зовсім не є проблемою. На сьогодні затримка між Латвією та Україною становить 23 мілісекунди, чого цілком вистачає для надання онлайн-послуг замовникам.
Читайте також: Готуються до зими. Енергохолдинг Ахметова відремонтував уже чверть енергоблоків ТЕС
Енергосистема в Україні сильно постраждала, але продовжує функціонувати, постійно тривають відновлювальні роботи. Однак війна не закінчена, і варто враховувати можливість нових пошкоджень інфраструктури. Саме зараз потрібно приділити увагу можливим сценаріям розвитку подій і підготувати свою IT-систему до нового етапу відключень. Головне, це зробити для себе вибір: фізичний сервер чи хмара.