Бар П’яна вишня у Варшаві (Фото:NV / Наталія Кравчук) На тлі війни, великої кількості мігрантів та релокації бізнесу вітчизняні компанії просувають власні торгівельні марки в ЄС та у США. Зараз для українських брендів відкрилось «вікно можливостей» щодо виходу на ринки ЄС та США. Таку думку висловлюють експерти у статті «Великий похід українських брендів», опублікованій у журналі NV № 4.
«Українське стає цікавим», — запевняє колишня киянка Анна Аріма, власниця нью-йоркського маркетинг-агентства Deneeze, яка 10 років тому перебралась у Штати і свого часу починала свою роботу там з посади керівника з маркетингу горілчаного українського бренду Хортиця. І ця зацікавленість існує не лише в США, а й у ЄС.
«Україна отримує більшу форму, більшу цілісність, більше розуміння, більшу субʼєктність. І ця субʼєктність буде екстраполюватись і на бренди також, — впевнений Олександр Смірнов, партнер та співвласник агентства Tabasco. — Це все сформується саме як результат контакту українських продуктів та українських людей зі світом».
За роки незалежності в Україні сформувалися сотні потужних локальних брендів. Значна частина з них давно робить спроби здобути увагу іноземних споживачів та користувачів, і нерідко успішні. Географія країн, де знають деревʼяні конструктори Ugears, охоронні системи Ajax Systems або сервіс Preply, доволі широка. Окрема історія — сегмент fashion-брендів, як Іван Фролов, що створював костюми для італійського гурту Mаneskin, або Руслан Багінський, відомий світові своїми капелюхами, які одягають попзірки світової величини.
Але зараз навіть ті компанії, котрі не думали про західні ринки, намагаються вийти за межі України. «Вони роблять чимало активних кроків на тлі війни, великої кількості мігрантів, релокованих бізнесів, щоб познайомити зі своїми брендами інші ринки, розповісти про те, хто вони є», — пояснює Смірнов. «І це етап, який нещодавно розпочався в досить масованому вигляді», — додає він.
Втім, навіть цікавість до України не означає автоматичного успіху всього національного. «Це дещо спрощує можливість поставити товар на полицю [магазину], якщо говорити про продукти масового споживання, — пояснює Анна Аріма. — Але це не означає, що у всіх буде бажання купити». Тому справа розбудови власних брендів знову стала актуальною для багатьох вітчизняних бізнесів, орієнтованих на масового покупця чи споживача.
Раніше про Україну менше знали у світі, через те було сприйняття, що ми як країна ніби менш надійні, пояснює Юрій Голянич, генеральний менеджер напряму Household&International Business корпорації Біосфера. Та тепер про Україну дізнався весь світ, хоч, на жаль, і через війну. «Але дізналися і про наші найкращі риси — незламність, прагнення до свободи, прагнення бути частиною Європи і готовність платити високу ціну за це. Іноземці бачать, наскільки для нас важливо бути частиною європейської сімʼї», — додає він. І це викликає повагу — мовляв, у такому разі українці, напевно, приймають європейські цінності та правила, продовжує Голянич. І таке ставлення позитивно впливає на імідж українських брендів, резюмує він.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
В Україні Біосфера відома випуском серветок, підгузків та різноманітних товарів для домашнього господарства під брендами Smile, Bambik, Фрекен Бок тощо, а також почала створювати для іноземних ринків нові імена для своїх товарів, — наприклад, Vortex або GoWipes. А ще компанія купила відомий європейський бренд — австрійський Alufix, який майже 60 років випускає фольгу, сміттєві пакети та інші товари.
Весь матеріал вперше опублікований у щомісячному журналі NV № 4, придбати його можна тут.
Читайте також:
- Їх знають усі. Які вітчизняні бренди увійшли до першої п’ятірки найдорожчих і який з них «важить» найбільше
- Від Нової Пошти до Добробута. Скільки разом коштують 50 найдорожчих брендів країни, — аналітика NV
Новий журнал NV вже можна замовити за цим посиланням. У номері: три ексклюзивні інтерв’ю із інтелектуальними зірками Тимоті Снайдером, Енн Епплбаум і Френсісом Фукуямою та одне — із британським експрем’єром Борисом Джонсоном, це чотири погляди на війну, світ, Україну та її майбутнє. Серед матеріалів також — розповідь про найзухваліші операцій ГУР, Топ-50 вітчизняних брендів і Топ-30 світових виробників зброї. Авторські колонки Ярослава Грицака, Стівена Пайфера і Світлани Ройз
