Зліва — направо: Володимир Костюк, Сергій Доброгорський, Юлія Свириденко, Володимир Поперешнюк, Олег Гороховський, Катерина Глазкова (модератор панелі) (Фото:NV) Співзасновники та СЕО провідних компаній — про те, чого насправді потребує український бізнес, щоб відбудовувати країну вже сьогодні. Про те, як бізнес та держава бачать нагальні потреби підприємців для відбудови України, під час заходу Великий день з NV. Діалоги про відновлення України говорили Юлія Свириденко, перший віце-прем’єр та міністр економіки; Володимир Поперешнюк, співзасновник Нової пошти; Олег Гороховський, співзасновник monobank; Володимир Костюк, СЕО фармацевтичної компанії Фармак та Сергій Доброгорський, керівник агронапряму МХП.
NV Бізнес зібрав головні тези учасників дискусії.
Юлія Свириденко, перший віце-прем’єр, міністр економіки
Фото: NV
«Ми часто говоримо про $400 млрд, яких Україні потребує для відновлення — вони вказані в RDNA-звіті Світового банку. До використання 80% цих коштів має залучатися приватний сектор, приватний бізнес».
«Ми маємо дати чіткий сигнал світу і собі, яку країну ми будуємо, і на які сектори будемо намагатись опиратись задля того, щоби мати зростання не 2−3% як в Євросоюзі, а щонайменше 7−10%. Ми проаналізували сектори, де ми маємо переваги і можемо долучитись у ланцюжки на світовому ринку. Це — енергетика, АПК, зелена металургія, машинобудування, деревообробка, IT, military tech. Я б ще додала фармацевтику».
«Україна має 175 тисяч кв. км потенційно замінованої території. Для розмінування територій нам потрібно $37 млрд. При цьому наразі в країні налічується 2600 розміновувачів, державних та приватних, і лише 17 машин для розмінування. З іншого боку, має запрацювати приватний ринок і приватні оператори. Їх на сьогодні зареєстровано 14 — ми маємо відкрити ринок для них».
Володимир Поперешнюк, співзасновник Нової пошти
Фото: NV
«Ті люди, які сидять на цій панелі, їм нічого не потрібно. Ми вижили, працюємо, ми ефективні, Треба запитувати тих, хто не прийшов сюди. Ми говоримо про Херсон, а ще місяць тому до мене приходили відео, де влада руйнувала МАФи в Херсоні — і нічого».
«Якщо взяти всі розрахунки щодо зарплат, купівельної спроможності, цін на послуги, виявиться, що Україна бідніша за Німеччину всього вдвічі. Якщо ви працівник у супермаркеті чи на Новій пошті, ваша купівельна спроможність в Україні всього вдвічі менша, ніж в Німеччині, десь приблизно в 1,8 рази, ніж у Чехії, і в 1,5 рази — ніж у Польщі».
«У нас немає економічної свободи, ну трошечки прикрили віконце (дерегуляції, — ред.), трошечки зробили приватизацію, але все одно велика частка економіки в державній власності. Все одно у нас регуляція посилюється, постійно збільшується, навіть під час війни».
«Якщо ми хочемо наздогнати або перегнати Німеччину, Польщу, достатньо лише приватизації, дерегуляції та деоподаткування. Тобто знижуйте податки або прибирайте мита, і одразу, сьогодні, в українців буде збільшена купівельна спроможність в півтора рази. За один день можна зробити так, щоб українець міг купити машину за той же час, за який купують поляки. Тому все дуже просто, не треба вигадувати велосипед, як тут говорив Томаш Фіала, просто треба віддати все в руки підприємцям, вільній економіці. Підприємці зроблять все».
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
«Коли я відчув, що таке справжня Європа (не та Європа, про яку я теж колись мріяв) — з регуляцією, з гальмуванням бізнесу, з тим, що я півроку не можу відкрити компанію, то я зрозумів, що я Україну ще більше люблю. Іноді мені здається, що умови для бізнесу, хочу сказати страшну річ, можливо, навіть кращі ніж там. Якщо ми почнемо впроваджувати європейські регуляції, то ми почнемо так само повільно рухатися як і вони».
Олег Гороховський, співзасновник monobank
Фото: NV
«Якщо ми вважаємо, що сюди прийдуть якісь іноземні інвестори, то вони не будуть „плавати“ там, де не „плавають“ місцеві. І якщо ми хочемо, щоби бізнес розвивався і країна процвітала, нам потрібно обов’язково зробити прозорі правила гри».
«Я не дуже вірю в дерегуляцію, але я вірю в те, що можливо зробити такі правила гри, що якщо бізнес зробив превентивно якийсь аудит чи надав звітність, то була б гарантія, що завтра до них хтось не прийде і не скаже, що вони щось вчора порушили».
«Нам потрібно зробити, аби бізнес був священною коровою. Треба зробити так, аби бізнесу було комфортно. Дерегуляція, оподаткування — це не дуже важливо: в Німеччині великі податки, але там прозора система. І нам треба зробити прозору систему, правила гри повинні бути зрозумілі гравцям».
«Адміністрування закону, на мій погляд, важливіше, ніж закон. Якщо ти щось приписуєш і не розумієш, як будеш це контролювати, то ти не приписуй, воно не буде виконуватись. Якщо ти не розумієш, як адмініструвати той чи інший закон, не треба його приймати, тому що ти одразу робиш порушниками всіх твоїх підлеглих: податківців, пересічних громадян. Наприклад, оподаткування P2P-переказів, воно як би є, а його ніяк не можливо адмініструвати».
Володимир Костюк, СЕО фармацевтичної компанії Фармак
Фото: NV
«Фарма може бути проривним драйвером для української економіки, це галузь із високою доданою вартістю. Близько 15−16 робочих місць створюється навколо одного робочого місця в фармацевтичній галузі: це матеріали, пакування, хімічна сировина і ще супутні процеси».
«Для нас важлива дуже швидка інтеграція в європейський простір. Приміром, взаємне визнання GMP-сертифікації виробництв — сьогодні ми проходимо близько 30 різних перевірок щороку — від партнерів, іноземних інспекцій тощо. За взаємного визнанні нам достатньо буде пройти одну українську інспекцію, це дозволить нам економити в собівартості при експорті в Європу. Сьогодні при експорті в Європу ми втрачаємо, наша собівартість збільшується іноді від 30 до 50% через те, що нам потрібно робити додаткові контролі, додаткові випуски серій в Європі тощо. Ми стаємо просто неконкурентними».
Сергій Доброгорський, керівник агронапряму МХП
Фото: NV
«Коли ми говоримо про відновлення України: мільйон підприємців вже її відновлюють. Просто іноді ми за деревами ліс не бачимо. Але справді кожен підприємець, який $1000 інвестує у розвиток свого кіоску чи якогось обладнання, він вже інвестор. Але ми чомусь їх не помічаємо. Ми шукаємо якихось Black Rock чи White Rock, а насправді головний інвестор — це місцевий інвестор. Їх багато, їх не видно, їх не помічають, їх не поважають, їх навіть зносять, їм заважають працювати, але саме внутрішній інвестор він є і він вже інвестує».
https://www.youtube.com/embed/rLisIpXSXbs Фото: NV