Зараз є потреба у провадженні ефективного механізму для захисту майнових прав юридичних осіб, у тому числі процедур із відшкодуванням матеріальних витрат і збитків. Якими механізмами можуть скористатись юридичні особи?
Для захисту майнових прав фізичних та юридичних осіб необхідно з урахуванням кращих міжнародних стандартів створити ефективний механізм подання майнових вимог. Він повинен бути доступним та включати процедури, що передбачають гнучкий стандарт доведення і дозволяють заявникам відновити свої майнові права й отримати компенсацію за втрату можливості користування ними.
Механізм отримання компенсації юридичними особами-резидентами України залежить від строків та джерел, а також інших чинників, остаточний перелік яких зараз ще перебуває на етапі доповнення та трансформації. В основу буде покладено саме документальне засвідчення факту пошкодження чи знищення, фіксацію розміру нанесених збитків та законодавчу відповідність порядку документального оформлення.
Юридичні особи повинні мати право та можливість на власний розсуд або застосувати позасудовий механізм (державна програма, державна комісія), або відшкодувати збитки у судовому порядку. Слід зауважити, що зазначені способи захисту майнових прав не є взаємовиключними. Вимоги про відшкодування матеріальних збитків можуть бути порушені як в національних судах, так і в Європейському суді з прав людини, Міжнародному суді справедливості ООН, окремі — в інвестиційних арбітражах, державних судах іноземних країн, деякі — у спеціально створених фондах чи комісіях.
Звернення із заявою до Європейського суду з прав людини як один із механізмів для стягнення збитків з росії дає можливість юридичним особам отримати компенсацію лише в перспективі. Це пояснюється наявністю ризиків, пов’язаних із можливою відмовою росії виконувати рішення ЄСПЛ. Ураховуючи концепцію зовнішньої політики росії, основною метою використання зазначеного механізму є не стягнення коштів за завдані збитки, а безпосередньо встановлення факту недотримання положень Європейської конвенції з прав людини на тимчасово окупованих агресором територіях України, що пов’язано із здійсненням росією ефективного контролю над відповідною територією у певний проміжок часу, та порушення прав гарантованих Конвенцією. У тому числі, права на вільне володіння своїм майном.
Інвестиційний арбітраж — один із дієвих і доступних на сьогодні механізмів для стягнення збитків з росії, правовими підставами якого є як Конвенція ICSID, так і двосторонні договори про захист інвестицій. Інвестиційний арбітраж може стати середньо або довгостроковим рішенням для великих компаній. У 1998 році між Кабінетом Міністрів України і урядом рф було підписано Угоду про заохочення та взаємний захист інвестицій, яка дає сторонам згоду на розгляд справи в арбітражі. Крім того, рф ратифікувала документ, що визнає законність іноземних арбітражних рішень — Конвенцію про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень (Конвенція 1958 року), яка дає реальну можливість отримання компенсації за завдані внаслідок військових дій збитки за рахунок майна рф на території інших держав, що також ратифікували Конвенцію. Крім того, цей факт суттєво полегшить для країн-союзників юридичні підстави примусового вилучення майна рф, оскільки не потребує ухвалення додаткових законів.