Зараз є потреба у провадженні ефективного механізму для захисту майнових прав юридичних осіб, у тому числі процедур із відшкодуванням матеріальних витрат і збитків. Якими механізмами можуть скористатись юридичні особи?
Для захисту майнових прав фізичних та юридичних осіб необхідно з урахуванням кращих міжнародних стандартів створити ефективний механізм подання майнових вимог. Він повинен бути доступним та включати процедури, що передбачають гнучкий стандарт доведення і дозволяють заявникам відновити свої майнові права й отримати компенсацію за втрату можливості користування ними.
Механізм отримання компенсації юридичними особами-резидентами України залежить від строків та джерел, а також інших чинників, остаточний перелік яких зараз ще перебуває на етапі доповнення та трансформації. В основу буде покладено саме документальне засвідчення факту пошкодження чи знищення, фіксацію розміру нанесених збитків та законодавчу відповідність порядку документального оформлення.
Юридичні особи повинні мати право та можливість на власний розсуд або застосувати позасудовий механізм (державна програма, державна комісія), або відшкодувати збитки у судовому порядку. Слід зауважити, що зазначені способи захисту майнових прав не є взаємовиключними. Вимоги про відшкодування матеріальних збитків можуть бути порушені як в національних судах, так і в Європейському суді з прав людини, Міжнародному суді справедливості ООН, окремі — в інвестиційних арбітражах, державних судах іноземних країн, деякі — у спеціально створених фондах чи комісіях.
Звернення із заявою до Європейського суду з прав людини як один із механізмів для стягнення збитків з росії дає можливість юридичним особам отримати компенсацію лише в перспективі. Це пояснюється наявністю ризиків, пов’язаних із можливою відмовою росії виконувати рішення ЄСПЛ. Ураховуючи концепцію зовнішньої політики росії, основною метою використання зазначеного механізму є не стягнення коштів за завдані збитки, а безпосередньо встановлення факту недотримання положень Європейської конвенції з прав людини на тимчасово окупованих агресором територіях України, що пов’язано із здійсненням росією ефективного контролю над відповідною територією у певний проміжок часу, та порушення прав гарантованих Конвенцією. У тому числі, права на вільне володіння своїм майном.
Інвестиційний арбітраж — один із дієвих і доступних на сьогодні механізмів для стягнення збитків з росії, правовими підставами якого є як Конвенція ICSID, так і двосторонні договори про захист інвестицій. Інвестиційний арбітраж може стати середньо або довгостроковим рішенням для великих компаній. У 1998 році між Кабінетом Міністрів України і урядом рф було підписано Угоду про заохочення та взаємний захист інвестицій, яка дає сторонам згоду на розгляд справи в арбітражі. Крім того, рф ратифікувала документ, що визнає законність іноземних арбітражних рішень — Конвенцію про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень (Конвенція 1958 року), яка дає реальну можливість отримання компенсації за завдані внаслідок військових дій збитки за рахунок майна рф на території інших держав, що також ратифікували Конвенцію. Крім того, цей факт суттєво полегшить для країн-союзників юридичні підстави примусового вилучення майна рф, оскільки не потребує ухвалення додаткових законів.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Більш реальним варіантом отримати відшкодування збитків у судовому порядку юридичним особам може бути виконання рішень українських судів в іноземних країнах. Це буде можливим за умови запровадження на законодавчому рівні нових процесуальних механізмів, що дозволять встановити більш тривалі строки давності за позовами до росії про відшкодування шкоди, завданої її збройною агресією проти України, та для примусового виконання рішень судів та інвестиційних арбітражів проти рф.
Для реального виконання рішень національних судів міжнародними інституціями за кордоном доцільно розробити уніфіковані стандарти мотивування судового рішення.
З якими питаннями можуть зіштовхнутись юридичні особи звернувшись до національних судів за захистом своїх прав, порушених внаслідок військової агресії рф?
Одним з основних критеріїв для інвесторів, особливо іноземних, при виборі країни для вкладення інвестицій, є законодавча гарантія професійної системи судового захисту їх прав і законних інтересів. Судова практика у справах за позовами проти держави-агресора про стягнення збитків, завданих воєнними діями, почала формуватися ще в червні 2022 року та продовжує вдосконалюватися.
Проте існує ряд проблемних питань процесуального характеру в подібних спорах (територіальна юрисдикція, повідомлення учасників справи, доведеність розміру шкоди) та фактична відсутність механізму виконання рішення в таких спорах (джерела фінансування відшкодування заподіяної шкоди, форма відшкодування, конкуренція стягувачів, тощо).
Залишається невирішеним питання юрисдикційного імунітету. Наразі у Верховній Раді зареєстровано три законопроєкти 7520, 7520−1, 7520−2, прийняття хоча б одного з яких має на законодавчому рівні закріпити відсутність необхідності запитувати в рф дозвіл на розгляд проти неї справи в українському суді. Законопроєкти передбачають можливість застосувати положення про обмеження юрисдикційного імунітету навіть у тих справах, які були ініційовані до внесення змін до законодавства.
Окремо слід зупинитись на експертній оцінці збитків, завданих підприємствам внаслідок безпосередньо бойових дій чи військової агресії загалом.
Експертний супровід визначення розміру шкоди та збитків від пошкодження і руйнування житлових, нежитлових будівель та інфраструктури внаслідок збройної агресії рф є вкрай важливим для реалізації механізмів, спрямованих на відшкодування (компенсацію) понесених втрат, у тому числі за рахунок країни-агресора.
Сьогодні залишаються не вирішеними низка питань пов’язаних із оцінкою завданої шкоди внаслідок дій агресора. Саме тому доцільним є створення єдиного експертного державного органу, який здійснюватиме свою діяльність за єдиною уніфікованою методологією оцінки пошкоджень і збитків, завданих державою-агресором. Це сприятиме вирішенню проблем, пов’язаних із методичним та інформаційним забезпеченням експертної діяльності, адже воно формуватиметься централізовано.
Запорукою захисту інвестицій у сфері енергетики є Договір до Енергетичної Хартії, який містить положення, що передбачають відповідальність країною за шкоду, нанесену інвестиціям і об’єктам у сфері енергетики її збройними силами, коли для нанесення не було адекватних причин. Договір містить положення, які підтверджені судовою практикою, що передбачають застосування гарантій для захисту інвестицій.
Яким чином держава підтримує бізнес в умовах війни?
23 червня 2022 року під час саміту лідерів країн ЄС Україна отримала статус кандидатів на членство у ЄС. Наразі Україна впроваджує програму реформ та шукає шляхи підтримки інвестицій та зменшення ризиків.
В умовах війни в Україні реалізовуються урядові програми та ініціативи з підтримки бізнесу, у тому числі, компенсація за працевлаштування ВПО внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні; безвідсоткове кредитування бізнесу на час війни; програма надання українському бізнесу компенсації до 30 тис. євро на релокацію підприємств із небезпечних регіонів України; програма «Доступні кредити 5−7−9%», завдяки якій малі та середні підприємства мають змогу отримати кредити на пільгових умовах; Єдина платформа цифрової взаємодії для допомоги релокації бізнесу.
Українські бізнесмени також мають доступ до програми кредитування інвестиційних проєктів з додатковою грантовою та консалтинговою підтримкою операційної діяльності бізнесу, відповідно до програми «Доступ до фінансування та підтримка стійкості ММСП в Україні».
Які кроки зробив Уряд та міжнародна спільнота задля ефективної роботи економічного фронту?
Уряд заручився підтримкою провідних американських інвестиційних компаній BlackRock і JPMorgan Chase, які допоможуть Україні створити Фонд розвитку України — інвестиційний банк для відновлення економіки після війни. Створення фонду — на початковому етапі, а його запуск планується після завершення бойових дій. Однак, попередні напрацювання були представлені на Лондонській конференції з відновлення України (URC 2023) 21−22 червня 2023 року. Під час заходу Європейська Комісія запропонувала створити новий фонд для України в рамках бюджету Європейського Союзу, який забезпечить постійну фінансову підтримку до 2027 року. Фінансування здійснюватиметься трьома способами: за рахунок грантів з європейського бюджету, за рахунок позик, залучених на ринках капіталу. І, зрештою, за рахунок надходжень від мобілізованих російських активів.
Крім того, в рамках зазначеного заходу Україна разом з ЄС, Норвегією, Швейцарією та ЄБРР підписали угоду про спільну роботу щодо страхування воєнних ризиків.
Фонд державного майна України за підтримки провідної консалтингової компанії Contango (ОАЕ) створить Суверенний фонд, виробить стратегію його роботи, сформує портфелі підприємств та підготує їх до трансформації в ефективно працюючі активи. Планується також створення Земельного банку та Фонду інвестиційної нерухомості, які сприятимуть розвитку сільськогосподарського сектору та ринку нерухомості в Україні.
Не останню роль в інвестиційній привабливості держави грає захищеність інвестицій, у тому числі, наявність доступних та ефективних механізмів та способів захисту, а також створення нових інституцій спроможних їх реалізувати.
Система захисту прав людини під час війни включає правові заходи, встановлені нормами національного та міжнародного права. Однією із таких форм — є спеціальні міжнародні кримінальні трибунали.
21 серпня в Києві відбулась міжнародна конференція «Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Правосуддя, яке має бути здійснене». Обговорювались питання створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України, у тому числі, особливості його функціонування, які мають бути урегульовані Статутом. До прикладу, — визначення механізму відшкодування шкоди заподіяної внаслідок агресії росії як українській державі в цілому, так і окремим громадянам чи юридичним особам, які зазнали збитків. Такий механізм має бути відображений і у відповідному рішенні, прийнятому спеціальним трибуналом.
Резюмуючи викладене — ураховуючи масштаб збитків завданих Україні та багатогранність проблем, з якими стикаються інвестори, нам необхідно об’єднати зусилля та зосередити їх на створенні комплексу механізмів підтримки та захисту інвестиційної діяльності в Україні. До цього процесу мають бути залучені уряд України, міжнародні донори та учасники страхового ринку. Такий механізм має бути спрямований на створення рівних прав і умов для українських та іноземних інвесторів щодо можливостей страхування інвестицій від воєнних ризиків. Наразі перед нами відкриті можливості, скориставшись якими ми зможемо створити чітку стратегію зовнішньої політики та зробити крок у економіку ХХІ сторіччя, ставши унікальним прикладом країни, яка змогла здійснити економічний прорив.